Агломераційні процеси та розвиток Придунав’я в системі регіонального управління України.

03.12.2025

Агломераційні процеси та розвиток Придунав’я в системі регіонального управління України.

Аналітична стаття. Інститут Дунайських досліджень, грудень 2025

Вступ

У сучасних умовах трансформації державного управління, поглиблення євроінтеграційних процесів та впливу зовнішніх безпекових чинників питання розвитку міських агломерацій стає одним із ключових напрямів регіональної політики. В країнах ЄС агломерації виступають основними «точками зростання», інноваційними вузлами, транспортними хабами та осередками високої концентрації людського капіталу. Для України, яка реалізує курс на децентралізацію, адаптацію до стандартів ЄС, регіональну політику, засновану на принципах поліцентричного розвитку, вивчення агломераційних процесів має як теоретичне, так і практичне значення.

Особливої актуальності ця проблематика набуває для Придунав’я — унікального прикордонного та портово-логістичного субрегіону Одеської області, де функціонують три морські порти (Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ), розташовані транскордонні переходи, а Дунайська дельта є одним із найскладніших та найцінніших екосистемних утворень Європи. Регіон відіграє ключову роль у забезпеченні зовнішньоекономічної діяльності України, особливо після блокади чорноморських портів у 2022–2023 рр. Крім того, Придунав’я інтегроване до транс’європейських транспортних коридорів та є частиною Дунайського макрорегіону ЄС.

Отже, Придунав’я виступає природним кандидатом на формування поліцентричної агломерації Нижнього Дунаю — складного просторово-функціонального утворення, що поєднує логістичні, транскордонні, економічні, соціальні та екологічні компоненти розвитку. У цьому контексті системне дослідження агломераційних процесів є необхідною передумовою обґрунтування нових моделей публічного управління на місцях.

1. Теоретичні засади дослідження агломерацій: поняття, виміри, підходи

У науковій літературі агломерація трактується як просторово цілісна та функціонально інтегрована соціально-економічна система, яка об’єднує місто-ядро та прилеглі території, пов’язані інтенсивними потоками трудової міграції, транспорту, послуг, товарів та інформації.

Класичні критерії агломерації:

- наявність домінуючого ядра (міста або групи міст);

- єдність ринку праці;

- інтегрованість інженерної, соціальної та транспортної інфраструктури;

- щільність та інтенсивність щоденних маятникових міграцій;

- взаємодоповнюваність економічних функцій.

Європейський союз використовує поняття Functional Urban Area (FUA) — функціональний міський район, що визначається за критеріями трудових поїздок.

У контексті Придунав’я актуальним є поняття поліцентричної агломерації, в якій функціонує не одне ядро, а декілька (Ізмаїл, Рені, Кілія, Вилкове).

Системний підхід розглядає агломерацію як складну систему із взаємопов’язаними підсистемами: економічною, демографічною, транспортною, екологічною, управлінською. Придунав’я — класичний приклад системи з високим рівнем взаємозалежностей між портовою логістикою, транспортом, ринком праці та транскордонною взаємодією.

Функціонально-просторовий підхід передбачає дослідження фактичних потоків і функціональних зон. Для Придунав’я ключовими потоками є:

- річкова логістика,

- перевезення агропродукції,

- переміщення робочої сили між портовими містами,

- транскордонні поїздки до Галаца, Бреїли та Джурджулешт.

У кластерному підході агломерація розглядається як сукупність кластерів — логістичного, аграрно-переробного, туристичного, рибальського, транспортного. Придунав’я має виражений портово-логістичний кластер.

Порівняльно-інституційний підхід.

Аналіз моделей управління агломераціями в ЄС:

- Відень–Нижня Австрія (міжрегіональна координація),

- Будапештська агломерація (метрополійна рада),

- Гдансько-Сопотська модель (міжмуніципальна співпраця без зміни адміністративного статусу).

Ці моделі релевантні для утворення агломерації Нижнього Дунаю.

2. Агломераційні процеси в Україні: сучасний стан та закономірності.

Реформа децентралізації створила умови для добровільної міжмуніципальної співпраці, що є одним із ключових механізмів формування агломерацій. З’явилися спільні проєкти в сфері інфраструктури, освіти, комунальних послуг.

В Україні виділяють такі типи агломерацій:

- моноцентричні (Київська, Дніпровська),

- поліцентричні (Львівська, Харківська),

- приморські та прикордонні (Одеська),

- транспортно-логістичні (Чернівецька, Подільська).

Придунав’я перебуває на етапі формування власного агломераційного ядра.

Зміни, спричинені війною:

1) релокація бізнесу,

2) нова географія логістики,

3) різке зростання ролі дунайських портів,

4) зміщення інвестицій у прикордонні регіони.

Це створює вікно можливостей для Придунав’я.

3. Придунав’я як об’єкт агломераційного аналізу.

Регіон Придунав’я традиційно включає міста Ізмаїл (адміністративно-освітнє ядро, адміністративний центр Ізмаїльського району Одеської області та найбільший порт), Рені (ключовий вузол автомобільної та залізничної логістики), Кілія (місто з потенціалом транспортної та туристичної функції), Вилкове (культурний та туристичний центр дельти Дунаю), а також сільські та селищні громади Ізмаїльського району.

Придунав’я як потенційна поліцентрична агломерація.

Функції регіону формують агропортова логістика, рибальство, експортно-імпортні операції, транскордонні перевезення, екотуризм, природоохоронна діяльність, тощо.

Передумови формування поліцентричної агломерації Нижнього Дунаю

1) Значні вантажні потоки через порти (особливо після 2022 р.).

2) Інтенсивні транспортні й трудові зв’язки між містами.

3) Спільність екологічного та культурного простору.

4) Транскордонний характер логістики.

5) Можливість зміцнення співробітництва між громадами.

4. Вузли напруги та обмеження розвитку

Демографічна ситуація. Високий рівень відтоку молоді, старіння населення, зниження народжуваності.

Інституційна фрагментарність. Громади працюють окремо, немає спільного стратегічного документу, різні пріоритети розвитку.

Просторові обмеження. Відсутність узгодженого просторового планування створює ризики неефективного використання землі.

Екологічні та безпекові чинники. Дельта Дунаю потребує суворих природоохоронних режимів; регіон залишається прикордонним та вразливим.

Структурні характеристики.

Елемент системи	Зміст
Ядра	Ізмаїл — порт, освіта, управління; Рені — логістика, залізниця; Кілія та Вилкове — транспорт, туризм, транскордонні зв’язки
Зони впливу	Саф’янівська, Суворівська, Татарбунарська, Лиманська громади
Функції	Порти, логістика, переробка, рибальство, туризм, транскордонні послуги
Транскордонність	Галац–Бреїла (Румунія), Джурджулешть (Молдова), Дунайська дельта

5. Можливі моделі розвитку агломерації Нижнього Дунаю.

Модель «мінімальної координації». Слабка взаємодія між громадами; збереження фрагментарності.

Модель поліцентричної агломерації. Створення спільних управлінських структур (агломераційна угода, координаційна рада).

Модель «Одесько-Дунайського коридору». Інтеграція Придунав’я з Одеською агломерацією; спільна транспортна та логістична система.

Найбільш оптимальної виглядає модель яка поєднує модель 2 та 3, тобто самостійна агломерація + інтеграція в більшу систему.

6. Перспективи та стратегічні напрями розвитку

1. Розроблення Стратегії розвитку агломерації Нижнього Дунаю.

2. Формування Агломераційного офісу Асоціації громад.

3. Інтеграція портів, транспортних коридорів та інтермодальних рішень.

4. Розвиток людського капіталу через освіту й професійні програми.

5. Підтримка транскордонної співпраці.

6. Інституціалізація участі в EUSDR та Ukraine Facility.

7. Баланс між розвитком і збереженням екосистем.

7. Наукова новизна статті.

У запропонованої роботі:

- уточнено поняття «поліцентрична агломерація Нижнього Дунаю» як нового типу агломераційного утворення в Україні;

- запропоновано авторську модель агломераційного розвитку прикордонних регіонів;

- обґрунтовано методологію аналізу агломерацій на основі паралельного застосування системного, функціонально-просторового та кластерного підходів;

- розроблено класифікацію моделей управління Придунав’ям;

- визначено інституційні передумови створення агломерації;

- сформовано теоретичну рамку для подальших емпіричних досліджень у розділах дисертації.

Висновки

Придунав’я є важливою просторово-функціональною територією України, де одночасно зосереджені логістичні, транскордонні, екологічні та соціально-економічні процеси. Його розвиток за агломераційним принципом є не лише закономірним, а й стратегічно необхідним у контексті повоєнного відновлення та інтеграції до ЄС.

Агломераційний підхід створює можливості для підвищення ефективності управління, глибшої синергії між громадами, розвитку транскордонних зв’язків, модернізації транспортної та портової інфраструктури та зростання конкурентоспроможності регіону.

Список використаних джерел.

1. Бойко-Бойчук О. Підходи до формування механізмів державної підтримки розвитку малих міст України. URL: www. municipal.gov.ua/data/loads/2009_boyko-boychuk.doc. 199

2. Боршош І.С. Особливості розвитку малих міст: закордонний досвід // Державне будівництво. – 2009. - № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2009_2_51

3. Бутко М.П., Алєшугіна H.O. Розвиток мережі шляхів автомобільного сполучення та її роль у зміцненні туристичного потенціалу України. // Регіональна економіка.  2011. С. 23-33.

4. Власова В.П., Тарновська І.В. Розвиток дунайських морських портів у контексті євроінтеграції Причорноморського регіону. https://bses.in.ua/journals/2020/53_2020/11.pdf

5. Ліпський В.В. Особливості розвитку морських портів України як об’єкта інвестування.

6. Ляшенко В.І., Цвірко О.О., Трушкіна Н.В. Зелена трансформація транспортно-логістичної системи Причорноморського регіону в контексті європейського зеленого курсу. //Причорноморські економічні студії -2021. -№ 68. С. 64-77.

7. Є. Рубель. Інституційні засади екологізації формування сталого транспортно-комунікаційного розвитку Дунайського регіону//Сучасні проблеми регіонального розвитку. 2011/No1/ С. 128-134.

8. Castells M. The Rise of the Network Society. — Oxford: Wiley-Blackwell, 2010. — 597 p.

9. Krugman P. Geography and Trade. — Leuven: MIT Press, 2012. — 156 p.

10. Armondi S., De Rossi A. (eds.). Milan and Beyond: Metropolitan Development. // Urban Studies. — 2020. — Vol. 57 (8).

11. Meijers E. Polycentric urban regions: literature review. // European Planning Studies. — 2020. — Vol. 28(5). — P. 939–958.

12. Ukraine Recovery Plan (Ukraine Plan). — Kyiv: Cabinet of Ministers of Ukraine, 2023. — 552 p.

13. EBRD. Ukraine Logistics Update 2023: Danube Ports. — London, 2023.

14. Методичні рекомендації щодо інтегрованого розвитку територій. — Мінрегіон, 2021. — 118 с.

15. Стратегія розвитку Одеської області до 2027 року. — Одеса: ОДА, 2020. — 188 с.

16. Національна транспортна стратегія України до 2030 року. — Київ, 2018. — 70 с.