Аналітична довідка NIBULON на Дунаї (2022–2025).

(Інститут Дунайських досліджень, вересень 2025 р.)

Анотація

У довідці систематизовано дані про переорієнтацію логістики NIBULON на Дунай у 2022–2025 рр., динаміку вантажообігу дунайських портів України (Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ) і порівняння з довоєнною «чорноморською» моделлю. Основні висновки: (1) запуск і масштабування «бессарабської» гілки NIBULON в Ізмаїлі забезпечили критичну стійкість експорту; (2) пік ролі дунайського маршруту — 2023 р., після чого у 2024 р. його частка зменшилася через відновлення морського коридору в Північно-Західній частині Чорного моря; (3) інвестиції NIBULON і зростання проєктних спроможностей портів заклали довгострокову конкурентоспроможність Дунайського плеча.

Передумови та джерела

Після блокади великих чорноморських портів (Одеса, Чорноморськ, Південний) NIBULON створив «бессарабську» гілку в порту Ізмаїл і перевів значну частину експорту на дунайський маршрут. Для довідки використано: офіційні повідомлення компанії та профільних ЗМІ, дані Адміністрації морських портів України (АМПУ/USPA) і міжнародних агенцій (Reuters, Interfax), а також галузеві огляди.

Логістична модель NIBULON на Дунаї

-       Інфраструктурна база. У 2022–2023 рр. компанія збудувала та ввела в експлуатацію «бессарабську» філію в Ізмаїлі (Bessarabska branch). До кінця 2023 року через термінал перевалено понад 2 млн т; вантажі відвантажувалися у 25 країн. У лютому 2025 р. NIBULON повідомив про накопичений обсяг 3,8 млн т (зернові та олійні) через дунайську гілку.

-       Пропускна спроможність. Власний транзитно-перевалочний термінал в Ізмаїлі має паспортну продуктивність до 10 тис. т/добу; портова «глибока логістика» забезпечується флотом NIBULON.

-       Морська лінія з Ізмаїла. У листопаді 2024 р. компанія відправила перший морський коастер (7 тис. т сої) з Ізмаїла до Туреччини, заявивши про регулярність таких рейсів. Це інституалізувало пряме «Дунай → море» плече як сталу альтернативу.

Позиція NIBULON на ринку експорту (порівняльні дані)

-       Довоєнна «база». До повномасштабного вторгнення експорт NIBULON сягав ≈4,6 млн т на рік (маркетинговий 2021/22). У 2022/23 — ≈2,34 млн т (падіння ~вдвічі), що відображає шок і перехід на річкову логістику з вищою собівартістю.

-       Відновлення у 2024 р. За підсумками 2024 року компанія експортувала близько 3 млн т (орієнтовно), а у травні 2024 р. декларувала план 3,4 млн т за сезоном — на тлі нарощування дунайського плеча.

(Примітка щодо методики: частина даних — річні, частина — маркетингові сезони; окремі оцінки подані як індикативні (за публічними звітами компанії/ЗМІ).

Динаміка дунайських портів України та «чорноморський» контекст

-      Дунайські порти України.

o   2022: ~16,5 млн т (базовий воєнний рік).

o   2023: ≈29–32 млн т (історичний пік; різниця пов’язана з методикою підрахунку; обидва значення наведені у повідомленнях USPA/медій).

o   2024: 17,3 млн т (-45,9% р/р) — ефект перерозподілу на відновлений морський коридор і наслідки атак по інфраструктурі Нижнього Дунаю.

-      Проєктні спроможності портів. Ізмаїл — ≈8,5 млн т/рік, Рені — ≈8 млн т/рік, Усть-Дунайськ — ≈4 млн т/рік (попит/«вузькі місця» зберігаються насамперед в Ізмаїлі).

-      Морські порти України. У 2024 р. сумарний вантажообіг зріс до ≈97,2 млн т (+57% р/р) завдяки функціонуванню «морського коридору»; це частково «витиснуло» трафік із дунайського маршруту у 2024 р.

 

Зведена таблиця (ключові індикатори)

Показник	2022	2023	2024	2025 (ознаки/1 кв.–поточ.)
Експорт NIBULON, млн т	—	2,34 (сезон 22/23)	~3,0 (оцінка)	—
Bessarabska (Ізмаїл), накопичено, млн т	—	>2,0	—	3,8 (на лютий)
Дунайські порти України, млн т	16,5	29–32	17,3	2,3+ за І кв. (частка у 23 млн т по країні)
Морські порти України, млн т	—	62,0 (для довідки)	97,2	23,0 за І кв.

Джерела в тексті; по 2025 р. — квартальні/оперативні дані USPA/APK-Inform.

Аналітичні висновки

1.    Дунай як стратегічна альтернатива. Переорієнтація NIBULON на Ізмаїл підтверджує потенціал Дунаю як ключового транспортного коридору для експорту зерна в умовах обмеженого доступу до чорноморських портів. Це не лише тимчасовий вимушений крок, а й інвестиція у довгострокову диверсифікацію експортних маршрутів.

2.    Регіональний мультиплікативний ефект. Активізація дунайських портів спричинила економічне пожвавлення в українському Придунав’ї (Ізмаїл, Рені, Кілія). Зростання перевалки формує додаткові робочі місця, посилює місцеві бюджети та підвищує інвестиційну привабливість регіону.

3.    Вразливість та ризики. Попри досягнутий прогрес, дунайська логістика залишається вразливою до військових атак, інфраструктурних обмежень і конкуренції з боку відновленого чорноморського коридору. Це вимагає комплексних рішень у сфері безпеки, модернізації портів та розвитку мультимодальних підходів (залізниця, автотранспорт, річка).

4.    Необхідність міжнародної підтримки. Розвиток дунайського напрямку вимагає участі європейських і міжнародних інституцій. Скоординовані інвестиції у модернізацію флоту, днопоглиблення, електрифікацію під’їзних колій і цифровізацію логістики посилять стійкість України як постачальника зерна для глобальних ринків.

5.    Трансформація логістичної карти України. Досвід NIBULON засвідчує, що Дунай перетворюється з «резервного маршруту» на один із системних стовпів продовольчої безпеки України. Це створює нову модель балансування між Чорним морем і Придунайським регіоном у середньостроковій і довгостроковій перспективі.

Рекомендації для подальшої політики/менеджменту

-       Інфраструктурні інвестиції: модернізація під’їзних колій, енергомереж та зерноперевалки в Ізмаїлі/Рені; підтримка приватних операторів (SPV-моделі, PPP).

-       Транспортно-логістична стійкість: страхові/фрахтові інструменти з державно-донорською участю для річкових маршрутів у періоди загроз; резервні схеми (коастер-шатли з Ізмаїла).

-       Дані та прозорість: уніфікація статистики за методикою (календарні vs. сезонні), поквартальна верифікація через USPA/АТ «Укрзалізниця»/ДП «АМПУ» для прийняття управлінських рішень.

 

Отже, Дунай підтверджує  свою роль як стратегічна артерія українського експорту

Інститут Дунайських досліджень відзначає, що переорієнтація компанії NIBULON на дунайський напрям стала одним із найбільш показових прикладів адаптації української економіки до викликів війни.

-       Дунайські порти (Ізмаїл, Рені, Кілія) перетворилися з периферійної гілки на справжній «рятівний коридор» для аграрного експорту.

-       Інвестиції бізнесу в інфраструктуру Ізмаїла та розвиток власного флоту дозволили зберегти стабільність постачання зерна навіть у періоди блокади чорноморських портів.

-       Це дало потужний економічний імпульс українському Придунав’ю: створені нові робочі місця, зросли податкові надходження, розширилися можливості для розвитку малого та середнього бізнесу.

Водночас, ми наголошуємо на необхідності міжнародної підтримки: модернізації дунайських портів, посилення безпеки інфраструктури та створення стійких мультимодальних маршрутів.

«Досвід NIBULON показує, що Дунай із резервного шляху перетворюється на системний елемент продовольчої безпеки України та Європи. Це довгострокова трансформація, яка змінює логістичну карту нашої держави», — підкреслюють в Інституті Дунайських досліджень.

Посилання (вибірково)

-       Офіційні релізи NIBULON про Ізмаїл і перший коастер (листопад 2024), довідка про Bessarabska branch. Нібулон+1

-       Reuters про довоєнні та воєнні обсяги експорту компанії. Reuters

-       Interfax/APK-Inform/USPA — агреговані дані по дунайському кластеру і Q1-2025. InterfaxAPK Inform

-       GMK Center/Ports Europe/Odessa Journal — узагальнення щодо вантажообігу 2024 та спроможностей портів. ГМК+1Ports Europe