Інституціоналізація експертного середовища Нижнього Дунаю як чинник регіональної консолідації та європейської інтеграції

Автор: Віталій Барвіненко,  д.ю.н., професор, Народний депутат України VI-VIII скликань, директор Інституту Дунайських досліджень.

Вступ

Сучасний етап розвитку Дунайського регіону характеризується посиленням геополітичної динаміки, трансформацією безпекової архітектури Європи, змінами транспортно-логістичних потоків та зростанням екологічних викликів. У цьому контексті особливого значення набуває Нижній Дунай, який у європейському географічному та політичному розумінні охоплює простір взаємодії Румунії, Молдови, України та частково Болгарії  та інтегровано у рамки Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону (EUSDR)(Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions concerning the European Union Strategy for the Danube Region, COM(2010) 715 final).  Саме ця частина басейну річки поєднує транзитні функції, екологічну відповідальність, міжкультурну взаємодію та стратегічні інтереси Європейського Союзу.

Тривалий час саме регіон Українського Нижнього Дунаю не мав консолідованої аналітичної інституції, здатної системно вивчати його проблематику, формувати регіональний дискурс, та що особливо важливо,  забезпечувати комунікацію з європейськими дослідницькими центрами. Відсутність такого інтелектуального майданчика створювала розрив між локальними ініціативами та наднаціональними стратегіями розвитку. У цьому контексті створення Інституту Дунайських досліджень постає як закономірний етап інституційної еволюції регіону.

Метою цієї доповіді є науковий аналіз ролі новоствореної експертної структури в процесах регіональної консолідації, посилення транскордонної взаємодії та інтеграції Нижнього Дунаю до ширшого європейського простору.

Нижній Дунай як геополітична та соціально-економічна система

Відповідно до Стратегії ЄС для Дунайського регіону, Дунайський регіон визначено як простір координації транспортної, екологічної, енергетичної та інноваційної політики.

Нижній Дунай слід розглядати не лише як географічний сегмент великої річкової системи, а як комплексну міждержавну структуру, що функціонує на перетині економічних, екологічних і політичних інтересів. Басейн Дунаю охоплює понад сто мільйонів громадян, при цьому саме локальні громади, розташовані безпосередньо вздовж річки, формують соціально-економічний фундамент регіону. Їхнє життя, господарська діяльність та культурна ідентичність нерозривно пов’язані з водними ресурсами, транспортними можливостями та екологічною стабільністю.

Нижній Дунай виконує важливу функцію транзитного коридору між Центральною Європою та Чорноморським регіоном, забезпечує альтернативні маршрути перевезення вантажів і відіграє важливу роль у продовольчій безпеці та функціонує на перетині транспортних коридорів TEN-T, та аграрної логістики.  Водночас регіон залишається екологічно чутливим простором, де, безумовно, необхідна координація природоохоронної політики та запобігання деградації екосистем. У таких умовах формування спільного експертного бачення набуває особливого, можна сказати, стратегічного значення.

Інституційні передумови створення Інституту Дунайських досліджень

До моменту заснування Інституту Дунайських досліджень український  чорноморсько-дунайський регіон  не мав постійно діючої аналітичної платформи, яка б забезпечувала системний моніторинг процесів у Нижньому Дунаї, інтеграцію регіонального дискурсу в рамки Стратегії ЄС для Дунайського регіону та формування рекомендацій для органів влади, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Існували окремі ініціативи, проєкти та форуми, однак вони мали досить фрагментарний характер і не утворювали єдиної координаційної структури.

Створення Інституту було зумовлене сформованою потребою в системному інтелектуально-аналітичному забезпеченні процесів регіонального розвитку, а також акумульованим професійним досвідом експертного середовища, що виступило його засновниками. Інституція позиціонується як багатомовна, транскордонна та міждисциплінарна платформа, здатна об’єднати експертів України, Румунії, Молдови, Болгарії та інших держав басейну Дунаю. Таким чином, відбувається перехід від ситуативної співпраці до структурованої експертної взаємодії, що забезпечує кумулятивний ефект накопичення знань і практик, а також формує синергетичний результат завдяки інтеграції інституційних, аналітичних та управлінських ресурсів різних суб’єктів

Цифрова інфраструктура як механізм інтеграції

Одним із ключових інструментів діяльності Інституту є запуск багатомовного інформаційно-аналітичного порталу DANUBE.EU. Його створення формує нову цифрову інфраструктуру регіону. Портал виконує функції інформаційного ресурсу, аналітичного центру, комунікаційного майданчика та бази даних щодо проєктів і грантових програм.

Інтерактивний формат дозволяє забезпечити постійне оновлення інформації про події, проєкти та ініціативи у Дунайському регіон, життя дунайських громад. Особливе значення має представлення аналітичних матеріалів експертів із різних країн, що сприяє формуванню спільного бачення як регіональних так й геополитичних процесів. Важливою складовою є розділи, присвячені міжнародним програмам співпраці, зокрема Interreg Danube Region, що відкриває додаткові можливості для громад і організацій.

Використання української, англійської та румунської мов забезпечує інклюзивність і розширює аудиторію. У цьому сенсі портал можна розглядати як сучасну інтерактивну енциклопедію Дунаю, адаптовану до цифрової епохи. Тут варто також зазначити, що цфровізація регіонального управління узгоджується з Digital Europe Programme (Regulation (EU) 2021/694), що спрямована на розвиток цифрових екосистем.

Громади як основа сталого розвитку

Особлива увага в діяльності Інституту приділяється громадам, що проживають уздовж Дунаю (як українським так й європейським), як базовим носіям соціального капіталу, інституційної пам’яті та практик самоорганізації. Саме на рівні територіальних громад відбувається безпосередня взаємодія між публічною владою, економічними агентами та громадянським суспільством, що зумовлює їхню ключову роль у реалізації цілей сталого розвитку. Наукові підходи, представлені у фахових юридичних та міждисциплінарних дослідженнях, підкреслюють, що сталість розвитку не може бути досягнута виключно через централізовані політики без належної інституціоналізації місцевого рівня та залучення громад до процесів ухвалення рішень. 

Локальні громади Дунайського регіону перебувають у зоні підвищеної чутливості до економічних трансформацій, екологічних ризиків і безпекових викликів, що надає їм особливого статусу в системі багаторівневого врядування. У цьому контексті інституційна модель, яка поєднує органи державної влади та місцевого самоврядування, експертно-наукове середовище та інститути громадянського суспільства, відповідає сучасним європейським підходам до публічного управління, заснованим на принципах повсюдності, субсидіарності, партнерства та участі. Такі підходи розглядаються в науковій літературі як необхідна умова легітимності управлінських рішень і підвищення їх практичної ефективності.

Підтримка громад у діяльності Інституту має комплексний характер і охоплює інформаційно-аналітичне забезпечення, методичний супровід участі в міжнародних та транскордонних програмах, а також поширення кращих управлінських і правових практик. Особливий акцент робиться на формуванні культури співпраці між громадами, що розглядається як інструмент зниження фрагментації регіонального простору та посилення горизонтальних зв’язків. У наукових дослідженнях наголошується, що саме такі горизонтальні мережі сприяють накопиченню соціального капіталу, підвищують адаптивність територій та створюють передумови для довгострокової стійкості розвитку.

У підсумку, орієнтація на громади як ключових суб’єктів сталого розвитку дозволяє поєднати правові, інституційні та соціальні виміри управління Дунайським регіоном. Це не лише сприяє зміцненню регіональної ідентичності, а й формує відповідальне ставлення до спільного простору, що є необхідною умовою реалізації стратегічних цілей розвитку на національному та європейському рівнях.

Висновки

На наше переконання, сьогодні Дунай перестає бути периферійним простором і стає стратегічним елементом європейської безпеки. Регіон стає важливим елементом європейської транспортної системи, продовольчої логістики та екологічної безпеки. Водночас він залишається зоною потенційних ризиків, що потребують координації політик і узгодженості рішень.

Аналітична діяльність Інституту Дунайських досліджень покликана сприяти виробленню рекомендацій щодо зменшення конфліктних факторів, узгодження інфраструктурних проєктів та забезпечення сталого розвитку. Концепція, згідно з якою Дунай об’єднує народи та держави, набуває конкретного змісту через спільну експертну роботу.

Отже, інституціоналізація експертного середовища Нижнього Дунаю є стратегічним кроком у напрямі регіональної консолідації. Створення Інституту Дунайських досліджень заповнює існуючий аналітичний вакуум та формує платформу для інтеграції регіонального бачення в загальноєвропейський контекст. Запуск багатомовного порталу створює цифрову інфраструктуру нового покоління, що сприяє комунікації, обміну досвідом і залученню громад.

У довгостроковій перспективі розвиток такої інституції може суттєво посилити позиції Нижнього Дунаю як простору співпраці, стабільності та сталого розвитку. Регіон перестає сприйматися як периферія і набуває статусу активного суб’єкта європейської інтеграції. Дунай у цьому контексті постає не лише географічною реальністю, а інтегруючим фактором спільного майбутнього.