Інтерв’ю. Петру Маковей. Молдова: підсумки виборів.
Петру Маковеєй, голова Медіаасоціації Молдови
Феномен «Демократії дома» та Василя Костюка
Віталій Барвіненко: Пане Маковей, несподіванкою для багатьох стало проходження до парламенту партії «Демократія дома» на чолі з Василем Костюком. Як ви поясните цей феномен?
Петру Маковей: Чесно кажучи, навіть досвідчені експерти були шоковані. Політична сила, яка до цього практично не мала помітної присутності, раптово отримала понад 6% голосів. Це не результат внутрішньої роботи чи харизми лідера. Костюк ніколи не був популярним політиком, він довго залишався у тіні, але на цих виборах використали зовнішні технології.
По-перше, партію активно підтримав Джордже Сімеон, лідер румунської «AUR» — структури, відомої своєю радикальною та проросійською риторикою, забороненої в Україні та Молдові. По-друге, масово використовувався TikTok та інші соціальні мережі, орієнтовані на молодь, з агресивними алгоритмами просування. По-третє, діаспора — через церковні мережі та групи в Західній Європі — була мобілізована дуже грамотно.
Усе це в комплексі створило «феномен Костюка». Тому я б сказав: це не класична партія, а проект зовнішніх центрів впливу, який вдалося завести в парламент.
Партії мерів: Усатий та «Альтернатива»
В.Б.: Як оцінювати успіх так званих партій мерів – «Альтернативи» та Ренато Усатого? Чи можна їх назвати проросійськими?
П.М.: Це цікаве питання. Ренато Усатий свого часу був яскравим популістом, але його час минає. У Бєльцях, де він мав абсолютну підтримку, тепер результати значно слабші. Він уже не має тієї сили впливу, якою лякав Кишинів у 2015–2016 роках.
Що ж до блоку «Альтернатива», то ситуація складніша. Формально вони позиціонуються як «проєвропейські», але їхній склад говорить протилежне. Там і Марк Ткачук, відомий архітектор плану Козака, і колишній генпрокурор Олександр Стояногло, якого підтримували проросійські сили. Тобто ми маємо справу з гібридним проектом: зовні – європейські гасла, всередині – проросійські кадри. Тому я б не покладав великих надій на їхній «проєвропейський» курс.
Поразка «Патріотичного блоку»
В.Б.: Соціологія давала «Патріотичному блоку» понад 30%, але реальний результат – 24%. Чому така розбіжність?
П.М.: Тут кілька факторів. По-перше, була дуже висока мобілізація виборців, особливо у містах. Люди не захотіли повертатися до старих схем і корупційних лідерів. По-друге, сам «Патріотичний блок» припустився грубих помилок.
Згадайте скандали з «пакетом грошей» Додона чи публічні заяви Ткачука про підтримку плану Козака. Усе це відштовхнуло виборця. Вони думали, що рейтинг ПАС впав і можна легко забрати владу. Але недооцінили прагнення людей до стабільності та європейського курсу. У результаті багато хто, навіть не будучи великим фанатом ПАС, проголосував саме за них — як за прагматичний вибір.
Перспективи проєвропейських сил
В.Б.: ПАС знову отримала мандат на владу. Але чи можлива поява альтернативи на проєвропейському фланзі?
П.М.: Це ключове питання. Демократія не може триматися лише на одній партії. Так, ПАС зараз — це головна опора курсу на ЄС. Але в майбутньому, після завершення каденції Майї Санду, постане питання: хто далі?
На жаль, ми бачимо, що інші партії, які називають себе «проєвропейськими», готові співпрацювати з проросійськими силами, аби пройти в парламент. Це серйозний сигнал для виборця. Але є й молоде покоління політиків. Я думаю про таких, як Ніку Попеску, Марчел Спатарь. Це люди, які можуть стати новими лідерами європейського курсу.
Регіональні виклики: Придністров’я, Гагаузія, Тараклія
В.Б.: Результати голосування показали серйозні регіональні розломи: Придністров’я, Гагаузія, Тараклія. Чи здатна влада на політичну реінтеграцію?
П.М.: Це найбільш болюче питання. У Придністров’ї, попри всі складнощі, ПАС отримала непогані результати на дільницях, навіть кращі, ніж у Гагаузії. Це парадокс: у сепаратистському регіоні голосують проєвропейськи більше, ніж у автономії, яка має всі права в складі Молдови.
У Гагаузії ми бачимо бойкот, недовіру, відчуження. Там відсутня системна державна політика. Влада згадує про регіон лише під час виборів. Це помилка. Якщо там не буде постійної присутності держави, якщо не буде інвестицій, діалогу, то Гагаузія й надалі залишатиметься «ахіллесовою п’ятою» країни.
Підсумки виборів та майбутні виклики
В.Б.: То що можна сказати у підсумку?
П.М.: Я би сказав так: ці вибори стали серйозним іспитом для демократії Молдови. Вони показали, що навіть за умов агресивної кампанії проросійських сил, зовнішніх впливів, використання TikTok і гібридних проектів — громадяни Молдови все одно зробили вибір на користь європейського майбутнього.
Це, без перебільшення, ляпас Кремлю. Але це також і виклик для ПАС: утримати довіру виборця, не допустити корупції, залишитися чесними. А завдання громадянського суспільства та медіа — контролювати владу, аби вона не повторила помилок своїх попередників.