Науково-аналітична довідка: Східно-Саратське нафтогазоносне родовище (Білгород-Дністровський район Одеської області)
Науково-аналітична довідка: Східно-Саратське нафтогазоносне родовище (Білгород-Дністровський район Одеської області)
Підготовлено Інститутом Дунайських досліджень
Вступ.
Східно-Саратське нафтогазоносне родовище, відкрите у 1972 році, розташоване у межах Переддобрудзької нафтогазоносної області Південного нафтогазоносного регіону України. Незважаючи на багаторічне вивчення, воно так і не було введене у промислову розробку, що зумовлено складними фізико-хімічними характеристиками нафти та відсутністю технічних рішень, придатних для ефективного видобутку у той час. Водночас сучасний рівень технологій, а також актуальність енергетичної диверсифікації України обумовлюють потребу у повторному науково-практичному аналізі перспектив цього родовища.
Геолого-промислова характеристика.
Перспективні горизонти родовища пов’язані з відкладами верхнього та середнього девону, представленими вапняками та доломітами з високими колекторськими властивостями, зокрема значною тріщинуватістю та вторинною пористістю. На Східно-Саратській площі максимальний дебіт становив 15–20 м³/добу нафти, тоді як на Жовтоярській площі – близько 3,4 м³/добу, що свідчить про підтверджену нафтогазоносність регіону (Саханенко, 2020).
Видобувана нафта відноситься до категорії важковидобувних через високу в’язкість, що значно обмежувало промислове освоєння у минулому. Проте у світовій практиці (Канада, Венесуела, Казахстан) подібні поклади розробляються із застосуванням технологій вторинного та третинного видобутку (термічна та паротеплова стимуляція, хімічні методи, гідророзрив пласта, горизонтальне буріння), що може бути релевантним і для українських умов (Лазор, Шульц, 2019).
Проблеми та виклики освоєння.
Основними чинниками, що перешкоджають промисловому видобутку, залишаються:
- високі показники в’язкості нафти;
- необхідність у сучасних технологічних рішеннях для інтенсифікації видобутку;
- відсутність належної інфраструктури для транспортування;
- значні початкові інвестиційні витрати та ризики рентабельності (Бабаєв, Куйбіда, Батанов, 2018).
Разом із тим, наявність якісних колекторських порід та підтверджена нафтогазоносність створюють основу для перспективного розвитку родовища після проведення повторних геологорозвідувальних робіт.
Перспективи розвитку.
За умови впровадження новітніх методів буріння та видобутку Східно-Саратське родовище може стати основою формування локального енергетичного кластера на півдні Одеської області. Проведення 3D-сейсмічних досліджень дозволить уточнити будову пасток і визначити найбільш перспективні ділянки для буріння нових свердловин. Використання горизонтального буріння та технологій ГРП забезпечить більш ефективне розкриття тріщинуватих карбонатів, а застосування паротеплових і хімічних методів дасть можливість суттєво знизити в’язкість нафти.
В економічному вимірі освоєння родовища сприятиме диверсифікації джерел постачання вуглеводнів, створенню нових робочих місць та підвищенню інституційної спроможності регіону в енергетичній сфері. Враховуючи досвід інших держав, доцільно розглянути залучення міжнародних інвесторів та програм ЄС, орієнтованих на розвиток альтернативних джерел енергозабезпечення та підвищення енергетичної безпеки.
Висновки.
Отже, Східно-Саратське родовище можливо розглядати як стратегічний резерв України. Його геологічний потенціал оцінюється як високий, хоча технічна складність видобутку є суттєвою. За умови застосування сучасних технологій та залучення інвестицій можливе відновлення дослідно-промислових робіт і подальше промислове освоєння. Це дозволить перетворити Білгород-Дністровський район на один із центрів енергетичного розвитку південного регіону, зміцнити економічний потенціал Одеської області та України в цілому та зробити вагомий внесок у національну енергетичну безпеку.