Вплив демонтажу гребель у межах Дунайського біосферного заповідника на навколишнє середовище
АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА
Інститут Дунайських досліджень , жовтень 2025 р.
Вступ.
Проблематика антропогенної трансформації річкових систем залишається однією з найактуальніших у контексті сучасної екологічної політики України. Особливої уваги заслуговує досвід демонтажу застарілих гідротехнічних споруд у межах Дунайського біосферного заповідника, реалізований у 2019 році за ініціативи WWF-Україна у партнерстві з міжнародною програмою Open Rivers Programme. Зазначений проєкт є складовою ширшого європейського руху Dam Removal Europe, спрямованого на відновлення природної гідродинаміки річок та зменшення екологічних ризиків, спричинених фрагментацією водних екосистем.
Мета цієї аналітичної довідки полягає у системному аналізі екологічних, гідрологічних та соціально-економічних наслідків демонтажу гребель у дельтовій частині українського Дунаю та визначенні його значення для сталого розвитку регіону.
Історико-функціональні передумови спорудження гребель.
Упродовж другої половини ХХ століття на річках Когильник, Сарата та Кагач, що протікають у межах сучасного Дунайського біосферного заповідника, було зведено низку дрібних гребель і пересипів. Їх основними функціями були:
- забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь;
- підтримання рівня води для водопостачання населених пунктів;
- регулювання потоку в системі меліоративних каналів.
З плином часу вказані гідроспоруди втратили господарське значення. Їх експлуатація припинилася, що призвело до деградації конструкцій і перетворення гребель на фактори екологічної фрагментації. У результаті було порушено природну циркуляцію води, погіршено умови нересту риб, посилилося засолення ґрунтів і зменшилася продуктивність заплавних екосистем.
Реалізація проєкту демонтажу.
Проєкт демонтажу десяти гребель на вказаних водних об’єктах було реалізовано у 2019 р. у співпраці WWF-Україна та WWF Netherlands у межах ініціативи Dam Removal Europe. Технічні роботи проводилися під науковим супроводом спеціалістів-екологів, гідрологів і біогеографів, що забезпечило дотримання природоохоронних вимог режиму Дунайського біосферного заповідника, який має міжнародний статус ЮНЕСКО.
Екологічні результати та гідрологічні наслідки.
Демонтаж гідроспоруд спричинив позитивні структурно-функціональні зміни у природному середовищі дельти Дунаю. Основні наслідки можна узагальнити у таких напрямах:
- Відновлення гідрологічної цілісності.
Відновлено безперервність водного потоку на відстані близько 20 км, що сприяло природній циркуляції води, підвищенню рівня кисню та зменшенню застійних ділянок. Гідродинамічна активність відновила природні процеси самоочищення водойм. - Покращення якості води.
Зменшення застою сприяло природній фільтрації та зниженню концентрацій органічних речовин. Було зафіксовано поступове покращення фізико-хімічних показників води – прозорості, насиченості киснем і зменшення рівня біогенів. - Відновлення біорізноманіття.
Скасування бар’єрів дало змогу мігруючим видам риб, зокрема осетровим, відновити традиційні нерестові шляхи. Відбулося збільшення чисельності риб та водоплавних птахів, а також розширення площ природних біотопів для земноводних і водних безхребетних. - Реекологізація заплавних ландшафтів.
Відновлення природної динаміки течій сприяло ренатуралізації луків і болотистих угідь, підвищенню рівня ґрунтових вод та зменшенню засолення. Ці процеси мають довгостроковий ефект для підтримання стійкості екосистем.
Соціально-економічний вимір
Ефекти демонтажу гребель мають не лише природоохоронний, а й соціально-економічний вимір:
· Зменшено ризики аварійних ситуацій та затоплень, що створює додаткову безпеку для місцевого населення.
· Розширено можливості для розвитку екотуризму, рибальства та наукових досліджень, що сприяє формуванню нової економічної моделі використання природних ресурсів.
· Підвищено екологічну репутацію регіону, що відкриває перспективи залучення міжнародних грантів і партнерств.
Відновлення річкових екосистем відповідає завданням Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР 6, 13, 15) і стратегічним напрямам Європейської стратегії для Дунайського регіону (EUSDR), зокрема у частині покращення якості води та збереження біорізноманіття.
Науково-методичні аспекти оцінки ефективності
Досвід реалізації проєкту демонтажу гребель свідчить про необхідність інтеграції гідроморфологічного моніторингу у систему управління заповідними територіями. Наукові спостереження ІДД показують:
- зростання гідрологічної мінливості у сезонному циклі;
- відновлення природних процесів седиментації;
- стабілізацію водного балансу малих приток Дунаю.
Ці параметри підтверджують екологічну доцільність і довгострокову ефективність демонтажу як інструменту управління водними екосистемами.
Висновки
Демонтаж гребель у межах Дунайського біосферного заповідника став успішним прикладом практичного відновлення природних гідроекосистем на території України.
Реалізовані заходи забезпечили покращення якості води, підвищення біорізноманіття та екосистемної стійкості регіону.
Проєкт створив передумови для інтеграції екологічно орієнтованих підходів у регіональну політику управління водними ресурсами.
Отримані результати мають реплікативний потенціал для інших регіонів України, зокрема басейнів Дністра, Південного Бугу та Сіверського Дінця.
Подальші дослідження ІДД мають бути спрямовані на кількісну оцінку екосистемних послуг, відновлених унаслідок демонтажу гідротехнічних споруд, а також на моніторинг динаміки флори й фауни заплавних екосистем.
Рекомендації
- Включити питання демонтажу нефункціональних гідроспоруд до Національної стратегії управління водними ресурсами України до 2030 року.
- Розробити регіональну програму «Вільні річки Подунав’я», яка передбачатиме етапне відновлення природних річкових систем.
- Розширити співпрацю між ІДД, WWF-Україна, ICPDR та Міністерством довкілля України щодо формування єдиної системи постмоніторингових спостережень.
- Забезпечити екопросвітницьку підтримку місцевих громад, спрямовану на підвищення розуміння екологічних переваг демонтажу гребель.