Болгарсько-угорський бізнес-форум у Самокові: сигнал до поглиблення економічної кооперації в Центрально-Східній Європі

Третій болгарсько-угорський бізнес-форум, який відбудеться 27–29 квітня 2026 року в комплексі SamElyon у Самокові, має стати практичним майданчиком для укладення нових партнерських угод, розширення торговельної взаємодії та відкриття представництв компаній. Про це заявила торговий аташе Болгарії в Угорщині Невена Стоянова під час пресконференції в Національному пресклубі БТА в Самокові.

За її словами, форум відбувається на тлі стійкого зростання двосторонніх економічних відносин. У 2025 році товарообіг між Болгарією та Угорщиною досяг 2,4 млрд євро, а обсяг угорських інвестицій у болгарську економіку становив 130 млн євро. Стоянова також наголосила, що Угорщина є найбільшим інвестором у Болгарію серед країн Вишеградської групи.

Окремий акцент форуму буде зроблено на презентації інвестиційного та індустріального потенціалу Самокова. Мер міста Ангел Джоргов заявив, що для громади проведення такого заходу має стратегічне значення, зокрема в контексті підготовки детального просторового плану промислової зони, що має створити передумови для нових виробництв і робочих місць. Він також висловив сподівання на відкриття в Самокові філії угорського університету, що додасть форуму не лише економічного, а й освітньо-інституційного виміру.

До участі у форумі запрошені представники державних інституцій, торгово-промислових палат, компаній промислового, енергетичного та сервісного секторів, а також академічного середовища. Опублікована програма заходу підтверджує, що серед тем обговорення будуть болгарсько-угорська економічна інтеграція, вплив повноправної участі Болгарії у Шенгенському просторі на бізнес, питання енергетичної безпеки та можливості партнерств у сфері туризму й регіонального розвитку.

Коментар Інституту Дунайських досліджень 

Форум у Самокові слід розглядати не лише як двосторонню ділову подію, а як частину ширшої тенденції до регіоналізації економічної дипломатії в Дунайському та центральноєвропейському просторі. Поєднання на одному майданчику бізнесу, муніципальної влади, урядових структур і академічних кіл свідчить про перехід від суто протокольних контактів до формування довших ланцюгів співпраці — від торгівлі та інвестицій до освітньої присутності й територіального розвитку.

Болгарія та Угорщина намагаються інституціоналізувати зростання економічних зв’язків через регіональні платформи, де міста й локальні індустріальні зони стають самостійними точками входу для іноземного капіталу. Для країн Дунайського басейну та простору Центрально-Східної Європи така модель є показовою: вона демонструє, що конкурентоспроможність дедалі більше залежить не лише від макроекономічних показників, а й від здатності територій швидко пропонувати готові майданчики, партнерства та спеціалізовані інституційні рішення.

Експерти ІДД відзначають, що для України цей кейс є важливим з огляду на потребу посилення економічної дипломатії на регіональному рівні, просування індустріальних зон, транскордонних кластерів і муніципальних платформ співпраці з партнерами у Дунайському регіоні. Болгарсько-угорський формат фактично демонструє, як локальна ініціатива може бути вбудована у ширшу архітектуру міжнародної економічної інтеграції.