Вантажообіг дунайських портів може скоротитися до 5 млн тонн: Інститут дунайських досліджень наголошує на необхідності системної підтримки регіону

Після відновлення стабільної роботи портів Великої Одеси українські порти на Дунаї продовжують втрачати вантажопотік. За прогнозами Міністерства розвитку громад та територій України, у 2026 році обсяги перевалки у Дунайському регіоні можуть скоротитися приблизно до 5 млн тонн.

Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.

Після блокування чорноморських портів у 2022 році дунайський напрямок став одним із ключових маршрутів українського експорту та імпорту. Завдяки оперативному розвитку інфраструктури пропускна спроможність портів Дунаю у 2023 році зросла до 35 млн тонн на рік, а фактичні обсяги перевалки збільшилися у шість разів порівняно з довоєнним періодом.

Водночас після відновлення морського коридору основні вантажопотоки поступово повернулися до портів Великої Одеси. У результаті обсяги перевалки вантажів у Дунайському регіоні скоротилися з 17,4 млн тонн у 2024 році до 8,9 млн тонн у 2025 році. У 2026 році очікується подальше зменшення показника — приблизно до 5 млн тонн.

За словами Андрія Кашуби, без додаткових заходів державної підтримки регіон може зіткнутися з простоєм підприємств, втратою кваліфікованих кадрів та ослабленням економічної активності.

Серед запропонованих рішень — створення єдиної системи управління дунайськими портами, запровадження механізму реінвестування щонайменше 30% вільних коштів державних підприємств у модернізацію інфраструктури, а також застосування тарифних стимулів і логістичних пільг, зокрема для залізничних перевезень до портів Рені та Ізмаїл.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Експерти Інституту Дунайських досліджень підкреслюють, що зменшення обсягів перевалки після відновлення роботи портів Великої Одеси було прогнозованим. Водночас це не зменшує стратегічного значення дунайського напрямку для економічної та логістичної безпеки України.

«Порти Дунаю не повинні розглядатися виключно як тимчасова альтернатива на період блокування Чорного моря. У 2022–2023 роках вони довели свою здатність швидко адаптуватися до кризових умов і підтримувати зовнішню торгівлю держави. Це стратегічний резерв України, який необхідно зберегти та модернізувати», — зазначили в ІДД.

За словами директора ІДД Віталія Барвіненка, розвиток дунайських портів не має протиставлятися роботі портів Великої Одеси. Йдеться про формування диверсифікованої логістичної системи, здатної працювати за різних безпекових сценаріїв.

«Україні потрібна не конкуренція між портовими кластерами, а збалансована логістична модель. Вантажовласники мають отримати економічні стимули для використання дунайського напрямку, а державні підприємства — можливість спрямовувати частину коштів на оновлення флоту, портової інфраструктури та залізничних підходів. Єдине управління дунайськими портами може стати важливим інструментом такої політики», — підкреслив директор Інституту.

В Інституті дунайських досліджень зазначають, що збереження портового потенціалу Ізмаїла, Рені та Усть-Дунайська має важливе значення не лише для Одеської області, а й для інтеграції України до транспортної системи Європейського Союзу.

Подальший розвиток дунайського напрямку має передбачати модернізацію портової інфраструктури, підтримку залізничного та річкового сполучення, оновлення флоту, залучення міжнародного фінансування та посилення транскордонної координації з Румунією і Молдовою.