У Румунії обмежили судноплавство через критичне обміління Дунаю

Рівень води в Дунаї на території Румунії знизився до найнижчої позначки з 1996 року. Обміління річки вже спричинило часткове припинення судноплавства, закриття окремих поромних переправ та запровадження обмежень на використання води для зрошення сільськогосподарських угідь.

За даними румунських органів управління водними ресурсами, 19 липня витрата води на вході Дунаю до Румунії становила близько 1700 кубометрів за секунду. Це майже утричі менше за середній багаторічний показник липня, який становить приблизно 4700 кубометрів за секунду.

Уздовж румунсько-болгарської ділянки Дунаю через падіння рівня води оголилися значні піщані мілини. Частину поромних переправ тимчасово закрили, а окремі зернові баржі були змушені зупинити рух або очікувати поліпшення навігаційних умов.

Ситуація створює додаткові ризики для аграрної логістики Румунії, яка є одним із найбільших виробників та експортерів зерна в Європейському Союзі. Дунай відіграє важливу роль у транспортуванні зернових та іншої аграрної продукції до чорноморських портів, передусім до Констанци.

У південно-східних регіонах країни влада вже обмежила доступ агровиробників до води для зрошення посівів. Одночасно регулюється використання води у водосховищах, щоб забезпечити мінімальний рівень, необхідний для охолодження двох енергоблоків атомної електростанції, якою управляє державна компанія Nuclearelectrica.

Румунські гідрологи прогнозують поступове підвищення рівня Дунаю завдяки сильним опадам у низці регіонів. Водночас навіть короткострокове поліпшення гідрологічної ситуації не усуває системних ризиків для судноплавства, сільського господарства та енергетики, пов’язаних із тривалими періодами спеки й дефіцитом опадів.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Інститут Дунайських досліджень неодноразово повідомляв про критичне зниження рівня води в басейні Дунаю, призупинення роботи поромних переправ, обмеження руху пасажирських і вантажних суден, а також про зростання ризиків для аграрної логістики країн Дунайського регіону.

Нинішня ситуація в Румунії підтверджує, що маловоддя Дунаю перестало бути локальним або короткостроковим явищем. Воно дедалі більше набуває транскордонного характеру та одночасно впливає на судноплавство, експорт зерна, зрошення, енергетику і роботу портової інфраструктури.

Для України ці процеси мають особливе значення. Зростання ролі дунайських портів у зовнішній торгівлі відбувається одночасно зі зниженням гарантованих глибин і пропускної спроможності водного шляху. За таких умов судна змушені зменшувати завантаження, збільшується кількість рейсів, зростають строки доставки та вартість фрахту.

Критично низький рівень води також може ускладнити транспортування української аграрної продукції через румунські порти та створити додаткове навантаження на порт Констанца, канал Дунай — Чорне море, залізничну й автомобільну інфраструктуру.

Інститут Дунайських досліджень наголошує на необхідності переходу від ситуативного реагування до спільної системи управління маловодними періодами в усьому басейні Дунаю. Така система має передбачати координацію гідрологічного моніторингу, прогнозування навігаційних обмежень, узгодження режимів роботи портів і шлюзів, підтримання судноплавних глибин та розвиток альтернативних логістичних маршрутів.

Обміління Дунаю необхідно розглядати не лише як природне явище, а як довгостроковий економічний і безпековий виклик, що потребує спільних дій України, Румунії, Болгарії та інших країн Дунайського регіону.