Румунія та Сербія підписали меморандум щодо проєкту будівництва ГАЕС «Джердап-3» на Дунаї

Румунія та Сербія підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає обмін інформацією та спільну оцінку можливостей реалізації проєкту гідроакумулювальної електростанції «Джердап-3» на Дунаї.

Документ 16 липня 2026 року в Бухаресті підписали міністерка гірничої промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович і прем’єр-міністр Румунії, який одночасно виконує обов’язки міністра енергетики, Іліє Боложан. Меморандум поки що не є рішенням про початок будівництва, однак створює міждержавну основу для обміну технічними даними, проведення досліджень та оцінювання потенційних переваг і наслідків проєкту.

Вартість «Джердап-3» попередньо оцінюється в кілька мільярдів євро. Залежно від обраного технічного рішення встановлена потужність станції може становити від 1200 до 2400 МВт. У разі реалізації вона може стати найбільшою гідроакумулювальною електростанцією у Південно-Східній Європі та одним із найбільших об’єктів накопичення електроенергії на континенті.

ГАЕС працюватиме за принципом масштабного акумулятора. У періоди надлишкового виробництва електроенергії вода перекачуватиметься до верхнього резервуара, а під час пікового попиту повертатиметься через турбіни, забезпечуючи генерацію та балансування енергосистеми.

За словами Дубравки Джедович Ханданович, проєкт має забезпечити Сербії значні можливості для накопичення електроенергії, інтеграції нових сонячних і вітрових потужностей та підвищення стабільності мережі. Попередні дослідження вже проведено, а у 2026 році Сербія планує розпочати підготовку просторової, проєктної та технічної документації. Для регулярного обміну інформацією сторони сформували спільну робочу групу.

Сербський уряд ще 9 липня затвердив правову основу для укладення меморандуму. Офіційно його метою визначено створення умов для оцінювання можливого розвитку та будівництва ГАЕС на території Сербії.

За результатами оголошеного Сербією запиту на висловлення зацікавленості заявки на участь у проєкті подали шість компаній. Наразі триває оцінювання їхніх пропозицій і відповідності встановленим критеріям. Проєкт також розглядається в межах стратегічного енергетичного співробітництва Сербії зі Сполученими Штатами.

Румунська сторона наголошує, що подальше опрацювання «Джердап-3» має бути узгоджене з режимами роботи чинних гідроенергетичних і судноплавних систем «Джердап-1» та «Джердап-2». Окремої уваги потребуватимуть захист берегових територій, вплив на водний режим Дунаю, екологічні наслідки та забезпечення безпечного судноплавства. Майбутня станція має бути повністю розташована на території Сербії, однак її функціонування може мати транскордонний вплив.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Підписання меморандуму щодо «Джердап-3» свідчить про поступовий перехід Сербії та Румунії від політичного обговорення до інституційного й технічного опрацювання одного з найбільших потенційних енергетичних проєктів Дунайського регіону.

Гідроакумулювальні електростанції набувають особливого значення в умовах швидкого розвитку відновлюваної енергетики. Вони дозволяють компенсувати нерівномірність генерації сонячних і вітрових електростанцій, зберігати надлишкову електроенергію та оперативно підтримувати баланс енергосистеми у години максимального споживання. У цьому контексті «Джердап-3» може стати не лише національним енергетичним об’єктом Сербії, а й важливим елементом регіонального ринку електроенергії.

Експерти ІДД вважають, що масштаб проєкту вимагає комплексної транскордонної оцінки. Будь-яке нове гідротехнічне будівництво на Дунаї має враховувати його можливий вплив на гідрологічний режим, екосистеми, стан берегів, роботу портів і шлюзів, умови судноплавства та інтереси громад, розташованих нижче і вище за течією.

Саме тому меморандум слід розглядати насамперед як початок тривалого процесу досліджень, консультацій та узгодження технічних рішень. Ключовими умовами успішної реалізації проєкту мають стати прозорість, дотримання міжнародних екологічних процедур і координація з усіма державами та інституціями, відповідальними за сталий розвиток Дунайського басейну.

Для України розвиток таких потужностей у Дунайському регіоні також має стратегічне значення. Посилення систем накопичення та транскордонних енергетичних зв’язків у Південно-Східній Європі потенційно сприятиме підвищенню стійкості регіональної енергосистеми, розширенню можливостей торгівлі електроенергією та подальшій інтеграції українського енергетичного ринку до європейського.