Критично низький рівень Дунаю заблокував круїзні судна в Угорщині

Майже рекордно низький рівень води в Дунаї порушив роботу річкового туристичного транспорту в Угорщині. Частина круїзних суден не може продовжити рух, а екскурсійні рейси до міст, розташованих на північ від Будапешта, тимчасово припинено.

Станом на ранок 16 липня 2026 року рівень Дунаю в Будапешті становив 41 сантиметр — лише на вісім сантиметрів вище за історичний мінімум, зафіксований у 2018 році. Водночас угорська гідрологічна служба прогнозує поступове підвищення рівня води: до 19 липня він може зрости приблизно до 68–77 сантиметрів, а до 21 липня — наблизитися до одного метра.

Угорський оператор пасажирського судноплавства MAHART-PassNave повідомив, що круїзні судна поки можуть заходити на територію Угорщини, проте декілька теплоходів уже заблоковані або змушені очікувати в портах через недостатні навігаційні глибини.

Генеральний директор компанії Ласло Шомоді зазначив, що падіння рівня води є частиною довгострокової тенденції. Попри адаптаційні заходи судноплавних компаній і портів, рівень Дунаю дедалі частіше опускається нижче меж, необхідних для нормальної експлуатації флоту.

Найбільше навантаження нині припадає на північні угорські порти Гьоню та Комаром. Водночас кілька круїзних суден залишаються без руху в Будапешті та південному місті Мохач, оскільки не можуть продовжити маршрути через надзвичайно низький рівень води.

Міжнародні річкові круїзи є найбільш економічно значущим сегментом пасажирського судноплавства Угорщини. Щороку вони перевозять близько 600 тисяч пасажирів і забезпечують доходи не лише судноплавним операторам, а й готельному, ресторанному, екскурсійному та суміжним секторам економіки.

Через скасування рейсів MAHART-PassNave зафіксував у липні скорочення бронювань на 18%. Туристичні поїздки до населених пунктів на північ від угорської столиці призупинено щонайменше до покращення гідрологічної ситуації. Компанія Avalon Waterways також була змушена скасувати частину запланованих круїзів Дунаєм і Рейном.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Ситуація в Угорщині є частиною ширшої гідрологічної проблеми, яка у липні охопила значну частину басейну Дунаю.

Раніше Інститут Дунайських досліджень повідомляв, що на болгарській ділянці річки сформувалися шість мілководних районів. До найбільш проблемних ділянок належать Сомовіт, Белене, Батин, Свіштов і Вардім, де обмеження осадки суден уже впливають на вантажопідйомність флоту, графіки перевезень і собівартість річкової логістики.

Поблизу Русе рівень Дунаю опускався нижче умовної нульової позначки, що створило додаткові ризики для проходження суден із великою осадкою. На румунсько-болгарській ділянці через маловоддя також тимчасово припиняла роботу поромна переправа Оряхово — Бекет.

Експерти Інституту зазначають, що критичне зниження рівня Дунаю в Угорщині та поява мілководних ділянок у Болгарії свідчать, що маловоддя перестає бути локальною або короткостроковою проблемою. Воно набуває системного транскордонного характеру та впливає на всю структуру використання річки — від міжнародного туризму до перевезення масових вантажів.

Блокування круїзних суден демонструє економічну вразливість міст, туристичний сектор яких безпосередньо залежить від річкового сполучення. Скорочення круїзного потоку впливає не лише на судноплавні компанії, а й на місцеві готелі, ресторани, туристичні агенції, портові служби та малий бізнес.

Для вантажного судноплавства низький рівень води означає зменшення допустимої осадки й завантаження суден, необхідність дроблення партій вантажів, збільшення кількості рейсів та зростання транспортних витрат. У результаті знижується конкурентоспроможність Дунаю порівняно із залізничним і автомобільним транспортом.

Для України ця проблема має безпосереднє стратегічне значення. Українські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ є частиною єдиного дунайського транспортного простору. Навіть за стабільних глибин у межах української ділянки обмеження в Угорщині, Болгарії або Румунії можуть порушувати графіки руху флоту, знижувати оборотність суден і ускладнювати функціонування міжнародних логістичних ланцюгів.

Очікуване короткострокове підвищення рівня води в Угорщині може частково відновити рух суден. Однак воно не усуває довгострокової тенденції. Без узгодженої політики дунайських держав періоди критичного маловоддя дедалі частіше створюватимуть ризики для туризму, торгівлі, енергетики та транспортної безпеки всього регіону.