Науковці просять Одеську ОВА підтримати комплексний екологічно-енергетичний проєкт для Українського Придунав’я

ГО «Науково-дослідний інститут біотехнологій, екології, молекулярної та функціональної медицини» звернулася до голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера з проханням підтримати проєкт DANUBE BIOFLOW та сприяти пошуку можливостей для його фінансування і практичної реалізації.

Про це повідомив директор громадської організації Юрій Старчевський, передає видання «Південь сьогодні».

За його словами, лист підтримки Одеської ОВА може стати вагомим аргументом у комунікації з організаторами міжнародного конкурсу та потенційними фінансовими партнерами.

«Я вирішив боротися за фінансування проєкту DANUBE BIOFLOW. Одним із найбільш ефективних рішень для пошуку фінансування проєкту, який організатори конкурсу визнали важливим, є направлення листа підтримки від Одеської ОВА щодо його значення для розвитку регіону. Відповідне звернення вже надіслано. Очікуємо позитивної відповіді та підтримки», — зазначив Юрій Старчевський.

Проєкт DANUBE BIOFLOW — Danube Integrated Agro-Biological System for Water Protection, Biomethane Production and Floating Solar Energy був представлений міжсекторальним консорціумом у межах міжнародного конкурсного відбору SoS2LearnDBS Community-Led Actions.

Конкурс реалізується в межах Місії Європейського Союзу Restore our Ocean and Waters by 2030.

Проєкт орієнтований на територію Нижнього Дунаю та Українського Придунав’я і передбачає формування інтегрованої агробіологічної системи для захисту водних ресурсів, виробництва біометану та використання плавучої сонячної енергетики.

За результатами оцінювання DANUBE BIOFLOW отримав 34,8 бала з максимально можливих 42,5, значно перевищивши мінімальний прохідний поріг у 25,5 бала. Проєкт було офіційно включено до резервного списку — Reserve List — для можливого подальшого фінансування.

DANUBE BIOFLOW розроблений як демонстраційна модель сталого розвитку Українського Придунав’я. Проєкт об’єднує в єдину систему:

• захист водних ресурсів;

• відновлення родючості ґрунтів;

• розвиток кліматично стійкого сільського господарства;

• скорочення агрохімічного навантаження;

• раціональне використання аграрної біомаси;

• виробництво біогазу та біометану;

• використання органічних добрив;

• упровадження відновлюваної енергетики.

Фактично проєкт створює передумови для розвитку циркулярної біоекономіки, за якої відходи одного виробничого процесу стають ресурсом для іншого.

Одним із пріоритетних напрямів DANUBE BIOFLOW є підвищення водної та екологічної безпеки регіону.

Проєкт передбачає створення водоохоронних буферних зон, упровадження органічних і біологічних методів землеробства, а також системний моніторинг стану води та ґрунтів.

Очікується, що такі заходи дозволять скоротити надходження до водних об’єктів біогенних речовин, пестицидів та інших агрохімікатів із сільськогосподарських територій, зменшуючи антропогенне навантаження на екосистеми Нижнього Дунаю.

Важливим елементом проєкту є створення інтегрованої циркулярної моделі використання аграрної біомаси.

Відходи та побічна продукція сільськогосподарського виробництва можуть використовуватися для виробництва біогазу та біометану. Продукти анаеробного зброджування пропонується застосовувати як органічне добриво для відновлення ґрунтів і скорочення використання мінеральних добрив.

Таким чином, проєкт одночасно сприятиме зменшенню обсягів відходів, розвитку локальної енергетики та підвищенню продуктивності сільськогосподарських земель.

Окремим інноваційним компонентом DANUBE BIOFLOW є створення демонстраційної плавучої сонячної енергетичної установки.

Вироблена електроенергія має використовуватися для забезпечення роботи водогосподарської інфраструктури територіальної громади, зокрема насосного обладнання.

«Таке рішення демонструє можливість використання поверхні водних об’єктів для локальної генерації відновлюваної енергії та формування більш стійкої моделі функціонування водної інфраструктури в умовах дефіциту енергетичних ресурсів і зростання кліматичних ризиків», — зазначають розробники проєкту.

Особливе значення проєкт має для аграрного сектору півдня Одеської області, який дедалі більше потерпає від посух, дефіциту води, деградації ґрунтів і зниження їхньої водоутримувальної здатності.

DANUBE BIOFLOW передбачає застосування технологій відновлення органічної речовини ґрунту, покращення його структури, зменшення використання мінеральних добрив та формування стійкіших моделей аграрного виробництва.

Автори проєкту визначають його як єдиний технологічний і організаційний ланцюг:

«вода — ґрунт — сільське господарство — біомаса — відновлювана енергія — громада».

Завдяки демонстраційному характеру напрацьовані рішення надалі можуть бути масштабовані та використані іншими територіальними громадами Одеської області.

Міжсекторальний консорціум об’єднав наукові установи, органи місцевого самоврядування, профільні громадські та експертні організації, представників аграрного сектору і технологічного бізнесу.

Координатором проєкту є Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України.

До консорціуму також увійшли Біоенергетична асоціація України, Науково-дослідний інститут біотехнологій, екології, молекулярної та функціональної медицини, Катлабузька селищна рада та інші профільні організації.

Розробники наголошують, що проєкт сформований за безпосередньої участі представників Українського Придунав’я та територіальної громади. Такий підхід відповідає концепції Community-Led Actions, яка передбачає активну роль місцевих громад у формуванні та реалізації проєктних рішень.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що DANUBE BIOFLOW відповідає реальним потребам Українського Придунав’я та поєднує напрями, які традиційно розглядалися окремо: управління водними ресурсами, сільське господарство, енергетику, екологію та розвиток громад.

«Цінність проєкту полягає у його комплексності. Для півдня Одеської області неможливо окремо вирішити проблему дефіциту води, деградації ґрунтів, енергетичної нестійкості або утилізації аграрних відходів. Усі ці питання взаємопов’язані та потребують єдиної моделі управління ресурсами. DANUBE BIOFLOW пропонує саме такий системний підхід», — зазначив директор Інституту Дунайських досліджень Віталій Барвіненко.

На його думку, підтримка проєкту з боку Одеської обласної військової адміністрації матиме не лише символічне, а й практичне значення.

«Офіційний лист підтримки регіональної влади може посилити позиції консорціуму перед європейськими донорами та засвідчити, що запропоновані рішення відповідають пріоритетам розвитку області. Водночас важливо не обмежуватися лише зверненням до організаторів конкурсу, а вже зараз опрацьовувати альтернативні джерела фінансування, зокрема програми Європейського Союзу, міжнародних фінансових організацій і фондів кліматичної трансформації», — наголосив Віталій Барвіненко.

В Інституті також звертають увагу, що проєкт може стати пілотною платформою для впровадження європейських підходів у сфері захисту вод, декарбонізації, циркулярної економіки, розвитку відновлюваної енергетики та кліматично стійкого землеробства.

Відтермінування таких рішень підвищує ризики подальшого погіршення якості водних ресурсів, деградації сільськогосподарських земель і зростання витрат громад на підтримання водогосподарської та енергетичної інфраструктури.

Саме тому реалізація DANUBE BIOFLOW може мати стратегічне значення не лише для окремої громади, а й для формування нової моделі сталого розвитку всього Українського Придунав’я.