Рівень води в Рейні у липні опустився до показників, характерних для початку осені

Рівень води в Рейні в середині липня 2026 року знизився до значень, які зазвичай фіксують наприкінці літа або на початку осені. Маловоддя вже суттєво обмежує вантажне судноплавство та призводить до зростання транспортних витрат у Німеччині.

Найскладніша ситуація спостерігається на ділянці біля міста Кауб — одному з ключових вузьких місць Рейну поблизу Кобленца. 13 липня рівень води тут становив близько 53 сантиметрів, а 14 липня, за даними Федерального управління водних шляхів і судноплавства Німеччини, опустився приблизно до 44 сантиметрів.

Через недостатню глибину вантажні судна змушені різко скорочувати завантаження. На окремих ділянках Рейну вони перевозять лише близько 20% звичайного обсягу вантажу. Танкерні баржі можуть транспортувати приблизно 1200 тонн у районі Дуйсбурга, але лише близько 460 тонн під час проходження через Кауб.

Неповне завантаження суден змушує вантажовласників розподіляти продукцію між більшою кількістю барж. Унаслідок цього перевізники запроваджують низьководні надбавки, а вартість доставки танкерними баржами з Роттердама до Карлсруе зросла приблизно з 45 євро за тонну наприкінці червня до 60–70 євро за тонну в середині липня.

За оцінками учасників ринку, подальше падіння рівня води до приблизно 40 сантиметрів може призвести до зупинення значної частини вантажного судноплавства на ділянці Кауба. Історичний мінімум тут був зафіксований у жовтні 2018 року і становив 25 сантиметрів.

Низька вода створює ризики для постачання сировини, палива, будівельних матеріалів, залізної руди, вугілля та хімічної продукції. Німецькі промислові підприємства вже змушені залучати судна з меншою осадкою, скорочувати окремі виробничі операції та готувати альтернативні автомобільні й залізничні маршрути.

Проблема має особливе значення з огляду на загальне скорочення внутрішніх водних перевезень у Німеччині. У 2025 році німецькими водними шляхами було перевезено 171,6 млн тонн вантажів — найменше з часу об’єднання країни у 1990 році. Обсяг експортних перевезень водними шляхами зменшився на 4,8% — до 41,1 млн тонн.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Як вже повідомляв Інститут Дунайських досліджень, ситуація на Рейні підтверджує, що маловоддя перетворюється із сезонного природного явища на системний ризик для європейської економіки та транспортної інфраструктури.

Рейн і Дунай є складовими єдиного європейського транспортного простору. Порушення судноплавства на Рейні впливає не лише на промислові регіони Німеччини, а й на роботу портів Роттердама, Антверпена, Дуйсбурга та на перерозподіл вантажопотоків між річковим, залізничним і автомобільним транспортом.

Для Дунайського регіону розвиток ситуації на Рейні є попередженням. Подібні гідрологічні процеси вже спостерігаються і на Дунаї, де зниження рівня води ускладнює проходження суден, зменшує допустиме завантаження та підвищує собівартість перевезень.

Інститут Дунайських досліджень раніше звертав увагу на те, що європейські порти та оператори внутрішніх водних шляхів входять у літній сезон 2026 року з підвищеними ризиками через одночасне обміління Рейну та Дунаю. Нинішні показники біля Кауба підтверджують цей прогноз.

«Європейська річкова логістика дедалі більше залежить від кліматичних і гідрологічних чинників. Зниження рівня води означає менше завантаження суден, більшу кількість рейсів, підвищення фрахтових ставок і додатковий тиск на залізничну та автомобільну інфраструктуру.

Для України це безпосередньо пов’язано зі стабільністю Дунайського транспортного коридору. Необхідно розвивати системний гідрологічний моніторинг, забезпечувати регулярне експлуатаційне днопоглиблення, модернізувати флот для роботи в умовах малої води та посилювати залізничні й автомобільні підходи до портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ», — зазначив Віталій Барвіненко, директор Інституту Дунайських досліджень.

На думку експертів Інституту, Європейському Союзу та країнам Дунайського регіону необхідно переходити від реагування на окремі випадки маловоддя до довгострокової політики адаптації внутрішніх водних шляхів до кліматичних змін. Вона має передбачати координацію управління водними ресурсами, цифрове прогнозування рівнів води, розвиток мультимодальних маршрутів і підтримку будівництва суден із меншою осадкою.