Румунія готова розглядати проєкт ГАЕС «Залізні Ворота 3» на Дунаї потужністю до 2,4 ГВт

Уряд Румунії заявив про принципову відкритість до подальшого опрацювання проєкту гідроакумулюючої електростанції «Залізні Ворота 3», яку Сербія планує побудувати на Дунаї. Водночас Бухарест ще не ухвалив остаточного рішення: ініціатива проходить міжвідомчу оцінку з урахуванням її економічних, енергетичних та екологічних наслідків.

Про це повідомило румунське видання Economica.net, яке звернулося до уряду Румунії із запитом щодо офіційної позиції країни.

«Ми перебуваємо на етапі міжвідомчої оцінки проєкту “Залізні Ворота 3”. Вона стосується не лише економічного впливу та впливу на енергетичну систему Румунії, але й екологічних аспектів. У принципі, Румунія повністю відкрита до цього проєкту», — зазначили в румунському уряді.

Новий етап просування проєкту розпочався після того, як Посольство США в Белграді оголосило приймання заявок від американських компаній, зацікавлених в участі у створенні гідроакумулюючої електростанції «Джердап 3» — сербської назви майбутнього об’єкта.

Компаніям запропоновано подати листи про зацікавленість до Міністерства гірничої промисловості та енергетики Сербії. Йдеться про пошук стратегічних партнерів для підготовки технічної документації, фінансування та будівництва станції.

Процедура проводиться в межах міждержавної енергетичної угоди між Сербією та Сполученими Штатами Америки. Американська будівельна група Bechtel виявила інтерес до проєкту ще у 2021 році, а у 2022 році долучилася до підготовки технічних досліджень.

ГАЕС «Залізні Ворота 3» планують побудувати на 1007-му кілометрі Дунаю в районі сербського муніципалітету Голубац. Станція має працювати як масштабна система накопичення енергії.

У періоди надлишкового виробництва електроенергії вода з Дунаю подаватиметься насосами до верхніх резервуарів. У години пікового споживання її спрямовуватимуть назад через турбіни для виробництва електроенергії та балансування енергосистеми.

На актуальному етапі обговорюється можливість спорудження об’єкта потужністю до 2400 МВт та інтеграції додаткових 400 МВт генерації з відновлюваних джерел — передусім вітрових і сонячних електростанцій.

Орієнтовна вартість проєкту становить близько 2,63 млрд євро. Завершення будівництва планують до 2038 року.

Водночас параметри проєкту ще можуть уточнюватися. У раніше затвердженому енергетичному плані Сербії фігурував варіант станції потужністю 1800 МВт та орієнтовною вартістю 1,4 млрд євро.

Участь Румунії має принципове значення, оскільки будівництво нового об’єкта може вплинути на режим використання водних ресурсів Дунаю, екологічний стан річки та умови судноплавства.

Окремим питанням є можливий вплив на роботу чинних гідроенергетичних комплексів «Залізні Ворота 1» та «Залізні Ворота 2», які Румунія і Сербія спільно експлуатують у прикордонній частині Дунаю.

На румунському березі встановлена потужність ГЕС «Залізні Ворота 1» становить 1164 МВт, а ГЕС «Залізні Ворота 2» — 251 МВт. Раніше румунська сторона наголошувала, що не погодиться на рішення, які можуть негативно вплинути на виробництво електроенергії на цих об’єктах.

За даними румунських медіа, у разі позитивних результатів технічних та екологічних досліджень до реалізації проєкту може долучитися компанія Hidroelectrica.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Проєкт «Залізні Ворота 3» демонструє зростання ролі Дунаю не лише як транспортного коридору та природної екосистеми, але і як одного з ключових елементів нової енергетичної архітектури Південно-Східної Європи.

Будівництво гідроакумулюючої електростанції такої потужності потенційно може сприяти інтеграції відновлюваної енергетики, підвищенню стійкості енергосистем та створенню додаткових балансуючих потужностей у регіоні. Особливого значення це набуває в умовах збільшення частки сонячної та вітрової генерації, обсяги якої залежать від погодних умов.

Водночас реалізація масштабних гідротехнічних проєктів на Дунаї не може розглядатися виключно з позиції енергетичної ефективності. Необхідно врахувати можливий вплив на гідрологічний режим річки, судноплавство, стан екосистем та роботу вже наявних гідроенергетичних комплексів.

Для України перебіг цього проєкту також має значення. Рішення щодо розвитку енергетичної інфраструктури на Дунаї можуть впливати на екологічний стан річкового басейну, регіональну енергетичну безпеку та умови використання водних ресурсів у нижній течії Дунаю.

Позиція Румунії є показовою: стратегічні інвестиції такого масштабу потребують не лише політичної підтримки, але й повноцінної міждержавної координації, прозорих процедур та комплексної оцінки довгострокових наслідків для всього Дунайського регіону.