В Ужгороді відбулося засідання Голів делегацій Міжнародної комісії із захисту річки Дунай

11–12 червня в Ужгороді Україна прийняла засідання Голів делегацій Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (ICPDR). Захід став однією з ключових подій у межах головування України в ICPDR у 2026 році та підтвердив зростання ролі України у формуванні порядку денного міжнародної дунайської співпраці.

Учасники засідання розглянули основні виклики для Дунайського регіону: вплив війни на водні ресурси та екосистеми, адаптацію до змін клімату, управління ризиками посух і паводків, а також підготовку нового Плану управління басейном річки Дунай.

Голова української делегації, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко наголосила, що для України питання захисту водних ресурсів у період війни набуло особливого значення.

«Сьогодні питання стійкого та інтегрованого управління водними ресурсами є для нас не лише екологічним чи економічним питанням, а питанням національної безпеки. Війна створила безпрецедентні виклики для водного сектору — від руйнування інфраструктури до ризиків масштабного забруднення водних об’єктів», — зазначила Ірина Овчаренко.

Під час засідання українська сторона акцентувала увагу на трьох пріоритетах у межах головування України в ICPDR: посиленні водної стійкості в умовах зміни клімату, поглибленому вивченні наслідків війни для водних екосистем Нижнього Дунаю та дельти Дунаю, а також розширенні міжнародної співпраці для реалізації Плану управління басейном річки Дунай.

Одним із важливих для України результатів стало створення окремої Цільової робочої групи з оцінки впливу воєнних дій на басейн Дунаю. Її завданням буде комплексний аналіз як прямих, так і непрямих наслідків війни для водних ресурсів.

До прямих впливів належать забруднення води внаслідок падіння дронів і ракет, витоків пального та вибухових речовин, а також руйнування або порушення роботи очисних споруд. Непрямі впливи включають, зокрема, підвищене навантаження на міську інфраструктуру через масштабну внутрішню міграцію. Результати такого аналізу мають стати основою для розроблення ефективних заходів з відновлення та захисту водних ресурсів.

«Для України надзвичайно важливою є міжнародна підтримка та співпраця в межах ICPDR. Ми високо цінуємо солідарність держав Дунайського регіону, міжнародних партнерів та експертної спільноти у підтримці українського водного сектору в цей складний час», — наголосила президент ICPDR Марія Шпанчик.

Окремою подією засідання стала фотовиставка «Вода у вогні війни», присвячена впливу російської агресії на водні ресурси та водну інфраструктуру України. Виставка продемонструвала європейським партнерам не лише масштаб екологічних наслідків війни, а й стійкість українських громад, які щодня забезпечують доступ населення до чистої води.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

На думку Віталія Барвіненка, директора Інституту Дунайських досліджень, проведення засідання ICPDR саме в Україні має не лише символічне, а й практичне значення для всієї системи управління Дунайським басейном.

«Дунай сьогодні є не просто водною артерією Європи. Це простір спільної безпеки, екологічної відповідальності та транскордонної взаємозалежності. Для України участь у роботі ICPDR в умовах війни означає можливість винести питання захисту водних ресурсів на рівень системної міжнародної політики. Особливо важливим є те, що наслідки воєнних дій для водних екосистем Дунаю будуть аналізуватися не фрагментарно, а в межах окремої цільової робочої групи», — зазначив Віталій Барвіненко.

Експерти Інституту також наголосили, що  війна суттєво  змінила характер екологічних ризиків у басейні Дунаю. Якщо раніше ключовими викликами були переважно кліматичні зміни, забруднення, паводки, посухи та господарський тиск на водні ресурси, то нині до них додалися ризики воєнного походження — руйнування інфраструктури, аварійні забруднення, мінна небезпека, пошкодження очисних систем і довгостроковий вплив бойових дій на водні та прибережні екосистеми.

«Створення робочої групи з оцінки впливу війни на басейн Дунаю є важливим кроком до формування доказової політики відновлення. Для України принципово важливо, щоб екологічні наслідки російської агресії були належно задокументовані, оцінені та враховані в міжнародних програмах відновлення. Це питання не лише охорони довкілля, а й майбутньої безпеки громад, портової інфраструктури, аграрного виробництва та транскордонного співробітництва», — підкреслили в ІДД. 

Крім того, в Інституті  вважають, що головування України в ICPDR у 2026 році відкриває додаткові можливості для посилення ролі українського Придунав’я в європейській екологічній, транспортній та безпековій політиці. Особливого значення набуває інтеграція українських суббасейнів Тиси, Пруту, Сірету та дельти Дунаю до довгострокових програм моніторингу, відновлення і кліматичної адаптації.

Захід відбувся за підтримки програми EU4Green Recovery East та проєкту ГЕФ-ПРООН-ОБСЄ «Просування транскордонного співробітництва та інтегрованого управління водними ресурсами в басейні річки Дністер шляхом впровадження Програми стратегічних дій». В Україні ці ініціативи сприяють гармонізації національного законодавства з нормами ЄС у сфері водних ресурсів та розвитку транскордонної співпраці.

Нагадаємо, що 2026 рік є знаковим для України в межах міжнародної дунайської взаємодії: Україна головує в ICPDR. Наприкінці минулого року у Відні відбулася церемонія передачі головування від Республіки Словенія до України. Головування триватиме один рік і є другим в історії України після 2011 року.