Молдова виходить із Договору до Енергетичної хартії: курс на «зелену» трансформацію та енергетичний суверенітет

Парламент Республіки Молдова 30 квітня ухвалив у двох читаннях рішення про вихід країни з Договору до Енергетичної хартії — міжнародної угоди 1990-х років, яка дедалі частіше критикується в Європі як така, що не відповідає сучасній політиці енергетичного переходу та розвитку відновлюваної енергетики.

Ініціатором виходу виступило Міністерство енергетики Молдови. У відомстві наголошують, що положення договору дедалі менше відповідають новим стратегічним пріоритетам країни: зміцненню енергетичної безпеки, диверсифікації джерел енергії, розвитку відновлюваної генерації та переходу до більш сталої економічної моделі.

Ключовим предметом критики став механізм ISDS — Investor-State Dispute Settlement, який дозволяє інвесторам подавати позови проти держав у міжнародних арбітражах, якщо вони вважають, що державна політика порушує їхні інвестиційні інтереси.

У контексті енергетичного переходу цей механізм розглядається як потенційний бар’єр для кліматичної політики. Йдеться насамперед про ризик того, що компанії, пов’язані з викопним паливом, можуть оскаржувати рішення урядів, спрямовані на скорочення викидів, обмеження використання вуглецевих ресурсів або переорієнтацію енергетичних ринків на чисті технології.

За оцінкою молдовської сторони, збереження таких правових механізмів може стримувати інвестиції у чисту енергетику та уповільнювати досягнення кліматичних цілей. Саме тому вихід із договору подається не як ізольований юридичний крок, а як частина ширшого перегляду енергетичної політики.

Договір до Енергетичної хартії був підписаний у 1994 році та набув чинності для Молдови у 1996 році. На той час він розглядався як інструмент інтеграції національного енергетичного ринку до регіональної та міжнародної системи, а також як механізм захисту інвестицій в енергетичну інфраструктуру.

Однак енергетична політика Європи за останні десятиліття суттєво змінилася. На перший план вийшли декарбонізація, енергетична незалежність, стійкість критичної інфраструктури, розвиток відновлюваної енергетики та зменшення залежності від викопних ресурсів.

У цьому контексті Договір до Енергетичної хартії дедалі частіше сприймається як документ попередньої енергетичної епохи, сформований у період, коли головним завданням було захистити транснаціональні інвестиції, а не забезпечити кліматичну нейтральність і гнучкість енергетичних систем.

Рішення Молдови відповідає ширшій європейській тенденції перегляду участі в Договорі до Енергетичної хартії. Раніше низка європейських держав уже ініціювала вихід із цієї угоди, зокрема Румунія, Польща, Італія та Франція.

Європейський Союз офіційно повідомив про вихід із договору 27 червня 2024 року, а сам вихід набув чинності 28 червня 2025 року. Єврокомісія пояснює це необхідністю узгодити енергетичну політику з кліматичними зобов’язаннями та сучасним курсом на скорочення викидів.

Для Молдови, яка послідовно адаптує своє законодавство та політику до європейського енергетичного простору, такий крок є також елементом політичного зближення з ЄС. Він демонструє, що Кишинів прагне формувати енергетичну політику не лише через призму поточної безпеки постачання, а й через довгострокову модель декарбонізації та інвестицій у чисту енергетику.

Рішення про вихід із Договору до Енергетичної хартії ухвалюється на тлі складної енергетичної ситуації в регіоні. Молдова залишається вразливою до зовнішніх енергетичних шоків, наслідків російської агресії проти України та ризиків для транскордонної енергетичної інфраструктури. Зокрема, у квітні 2026 року парламент Молдови окремо ухвалив рішення про завершення режиму надзвичайного стану в енергетиці, який був запроваджений після атак, що вплинули на ключові електроенергетичні з’єднання.

Тому вихід із договору слід розглядати не лише як кліматичний або юридичний крок. Він також пов’язаний із прагненням Молдови мати більшу свободу у визначенні власної енергетичної моделі, підтримці відновлюваної генерації, розвитку інфраструктурної стійкості та зменшенні залежності від застарілих міжнародно-правових режимів.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

За оцінкою Інституту Дунайських досліджень, рішення Молдови про вихід із Договору до Енергетичної хартії має значення не лише для національної енергетичної політики, а й для ширшого Дунайсько-Чорноморського регіону.

«Молдова демонструє прагнення перейти від логіки захисту старої енергетичної інфраструктури до логіки формування нової моделі енергетичної безпеки. Для країн Дунайсько-Чорноморського простору це принципово важливо, адже енергетична стійкість сьогодні визначається не тільки наявністю ресурсів, а й здатністю держав швидко модернізувати правила, залучати інвестиції у чисті технології та зменшувати залежність від викопного палива», — зазначають в Інституті Дунайських досліджень.

В ІДД підкреслюють, що для України це рішення також є показовим у регіональному вимірі. Молдова, Румунія та Україна дедалі більше взаємодіють у питаннях електроенергетичної інфраструктури, транскордонних з’єднань, стійкості мереж і синхронізації з європейським енергетичним ринком. Тому зміна правового режиму в Молдові може впливати на формування спільного простору енергетичної безпеки.

Вихід Республіки Молдова з Договору до Енергетичної хартії є частиною європейської тенденції переосмислення застарілих інвестиційних механізмів у сфері енергетики. Для Кишинева це рішення означає прагнення отримати більше політичного й правового простору для розвитку відновлюваної енергетики, посилення енергетичної безпеки та наближення до кліматичної політики Європейського Союзу.

Для Дунайсько-Чорноморського регіону цей крок є ще одним сигналом: майбутня енергетична безпека будуватиметься не лише на інфраструктурних з’єднаннях, а й на нових правилах, які мають відповідати логіці «зеленої» трансформації, регіональної стійкості та європейської інтеграції.