Nordex поставить турбіни для ВЕС «Ясіково» потужністю 70 МВт у Сербії: посилення ринку вітроенергетики Західних Балкан
Німецька компанія Nordex Group отримала замовлення на постачання та монтаж 11 вітрових турбін N175/6.X для вітрової електростанції «Ясіково» на сході Сербії. Турбіни будуть встановлені на 119-метрових сталевих трубчастих вежах та працюватимуть із потужністю до 7 МВт кожна, тоді як сукупна потужність проєкту становитиме 70 МВт. Монтаж першої турбіни запланований на квітень 2027 року, а початок первинної генерації — на липень 2027 року. Очікуване чисте річне виробництво електроенергії після повного введення об’єкта в експлуатацію перевищить 270 ГВт·год. Замовлення також включає 30-річний сервісний контракт з опцією продовження ще на п’ять років.
Особливістю цього проєкту є те, що ВЕС «Ясіково» стане першим об’єктом у Сербії, де турбіни Nordex будуть оснащені системою протиобмерзання. У компанії підкреслили, що це відображає попит на більш продуктивні та технологічно адаптовані рішення для ринку Південно-Східної Європи. Після укладення цього контракту загальний обсяг замовлень Nordex у Сербії сягнув 425 МВт.
Проєкт розробляє компанія Jasikovo d.o.o. Beograd, яка повністю належить белградській інженерно-будівельній компанії Kodar Elektromontaža, своєю чергою контрольованій сербським підприємцем Іваном Пантеличем. Проєкт «Ясіково» також входив до числа переможців другого сербського аукціону з відновлюваної енергетики у лютому 2025 року, проведеного в рамках механізму контрактів на різницю цін (CfD) за підтримки ЄБРР. За результатами цього аукціону Сербія розподілила всю квоту в 424,8 МВт для сонячних і вітрових проєктів, тоді як сумарна потужність відібраних проєктів сягнула 645 МВт.
Коментар ІДД
Контракт Nordex щодо ВЕС «Ясіково» свідчить про перехід Сербії від етапу аукціонного відбору до практичної фази реалізації нової генерації. У регіональному вимірі це показує кілька важливих тенденцій.
По-перше, ринок Західних Балкан поступово входить у фазу масштабування промислових ВДЕ-проєктів, де ключове значення мають не лише встановлені мегавати, а й якість технологічного рішення, довгострокове сервісне покриття та прогнозованість виробітку. Сам факт укладення 30-річного сервісного контракту означає, що інвестори та постачальники дедалі більше орієнтуються на повний життєвий цикл активу, а не лише на введення потужностей в експлуатацію.
По-друге, сербська модель CfD-аукціонів демонструє, що державна політика підтримки ВДЕ може виступати ефективним механізмом залучення приватного капіталу навіть у країнах, які ще не є членами ЄС, але глибоко інтегруються в європейський енергетичний простір. Підтримка ЄБРР у розробці та реалізації аукціонної моделі створює додатковий рівень довіри до ринку та знижує регуляторну невизначеність для інвесторів.
По-третє, технологічна конфігурація проєкту — великі турбіни, високі вежі, система протиобмерзання — показує, що нова хвиля вітроенергетики в Південно-Східній Європі дедалі більше базується на адаптації обладнання до локальних кліматичних та рельєфних умов, що має вирішальне значення для підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності. Це важливий сигнал і для ширшого чорноморсько-дунайського простору, де розвиток ВДЕ потребує не лише фінансування, а й ретельного технічного проєктування.
З точки зору регіональної енергетичної політики, проєкт «Ясіково» підтверджує, що Південно-Східна Європа дедалі чіткіше закріплюється як перспективний ринок для великої відновлюваної генерації, а Сербія — як один із його найбільш динамічних сегментів. Для України цей кейс є показовим у контексті майбутнього розгортання післявоєнних інвестиційних механізмів у сфері чистої енергетики: аукціонна модель, довгі сервісні угоди, участь міжнародних фінансових інституцій і технологічна адаптація проєктів формують ту рамку, яка може бути корисною і для української практики енергетичного відновлення.
Україна
Румунія
Молдова