Румунія до 2027 року розгорне систему виявлення загроз у Чорному морі для захисту Neptun Deep та критичної інфраструктури

Румунія планує до 2027 року створити сучасну систему виявлення та моніторингу загроз у Чорному морі (радари, безпілотні платформи, сенсорні рішення) з метою підвищення обізнаності щодо ситуації в морському домені та захисту критичної інфраструктури, зокрема офшорного газового проєкту Neptun Deep. Про це повідомив економічний радник президента Румунії Раду Бурнете у коментарі міжнародним медіа.

За словами Бурнете, йдеться про інвестиції в «сучасні засоби виявлення» — від радіолокаційних можливостей до дронів і датчиків — щоб суттєво підвищити спроможність держави відстежувати події в морі й оперативно реагувати на ризики.

Румунія (держава ЄС і НАТО) має близько 650 км сухопутного кордону з Україною та впродовж останніх років неодноразово фіксувала інциденти безпеки, пов’язані з війною РФ проти України, зокрема порушення повітряного простору БпЛА та появу морських мін, що дрейфують на ключових торговельних та енергетичних маршрутах.

Проєкт Neptun Deep (спільно OMV Petrom та Romgaz) розглядається як ключовий елемент енергетичної безпеки Румунії та регіону. Офіційні повідомлення компаній підтверджують орієнтир “first gas” у 2027 році, що узгоджується з озвученим дедлайном щодо розгортання системи моніторингу загроз.

Частину витрат на нарощування оборонних і пов’язаних моніторингових спроможностей Румунія планує покривати в межах інструменту Security Action for Europe (SAFE). У публічних повідомленнях фігурує потенційний доступ Румунії до €16,6 млрд у 2026–2030 роках.

Окремо наголошується на важливості зв’язки Чорне море—Дунай—порт Констанца як інфраструктурної основи для зростання інвестиційної привабливості Румунії та потенційного посилення логістичної ролі країни у процесах післявоєнної відбудови України.

Коментар Інституту Дунайських досліджень 

Ініціатива Румунії щодо створення до 2027 року інтегрованої системи виявлення загроз у Чорному морі є індикатором переходу від точкових заходів охорони до системної морської ситуаційної обізнаності (Maritime Domain Awareness). Такий підхід має прикладне значення не лише для енергетичної інфраструктури (Neptun Deep), а й для стійкості всього дунайсько-чорноморського транспортно-логістичного контуру.

Безпекова інфраструктура як передумова безперервності торгівлі та енергетики.
Комбінація радарів, БпЛА та сенсорних мереж створює можливість раннього виявлення інцидентів (мінна небезпека, диверсійні ризики, аномалії навігації), що знижує операційні збої у судноплавстві та підвищує прогнозованість маршрутів. У практичному вимірі це впливає на витрати логістики та страхування, а також на стабільність портових операцій у Чорноморському регіоні.

Синхронізація графіків “first gas” і розгортання моніторингу є логічною з позиції ризик-менеджменту.
Публічно задекларований орієнтир першого газу у 2027 році означає, що безпековий контур розглядається як невід’ємна частина комерційної реалізованості проєкту, а не як допоміжний компонент.

Вікно можливостей для України: інтеграція дунайського виміру у спільні протоколи реагування.
З огляду на роль Дунаю та Констанци, доцільно посилювати інституційні механізми обміну інформацією щодо інцидентів безпеки, попереджень навігації та ризиків мінної небезпеки на рівні чорноморсько-дунайського простору. Це підвищить стійкість транзитних ланцюгів, критичних для зовнішньої торгівлі та майбутніх відновлювальних проєктів України.

Директор Інституту Дунайських досліджень Віталій Барвіненко окремо зазначив, що:

 “розвиток системи моніторингу загроз у Чорному морі має супроводжуватися інтероперабельністю процедур (обмін даними, протоколи сповіщення, узгоджені сценарії реагування) між державами регіону та прив’язкою до цивільної стійкості портів і припортових агломерацій, включно з нижньодунайським сегментом”.