Румунія виділяє кошти на придбання Джурджулештського порту: нові ризики для дунайських портів України

Уряд Румунії ухвалив рішення про додаткове бюджетне фінансування Міністерства транспорту та інфраструктури на 2026 рік у розмірі 281,626 млн румунських леїв із Бюджетного резервного фонду. Кошти буде спрямовано на збільшення статутного капіталу Національної компанії «Адміністрація морських портів Констанца» S.A. для повного фінансування угоди з придбання 100% акцій компанії ICS Danube Logistics SRL, яка управляє інфраструктурою Міжнародного вільного порту Джурджулешть.

Таким чином, румунська держава фактично отримає контроль над ключовим портовим активом Республіки Молдова через викуп частки Європейського банку реконструкції та розвитку в операторі порту. За заявою румунської сторони, усі необхідні державні та корпоративні погодження вже отримано.

Міністр транспорту Румунії Чипріан Шербан наголосив, що це рішення має стратегічне значення не лише для Румунії, а й для всього Чорноморського регіону. За його словами, Джурджулешть як єдиний морсько-річковий порт Молдови після завершення угоди буде інтегрований у спільну логістичну концепцію з портом Констанца, що має посилити коридор Дунай – Чорне море та сформувати потужнішу регіональну платформу для торгівлі, транзиту й інвестицій.

Міжнародний вільний порт Джурджулешть відіграє ключову роль у зовнішній торгівлі Молдови, забезпечуючи понад 70% її судноплавного вантажообігу. Його розташування в нижній частині Дунаю, поблизу кордонів із Румунією та Україною, а також наявність терміналів для нафтопродуктів, зерна та генеральних вантажів роблять цей об’єкт важливим вузлом регіональної логістики.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Придбання Джурджулештського порту румунською державною структурою слід розглядати не лише як корпоративну угоду, а як елемент довгострокової геоекономічної стратегії Румунії на Нижньому Дунаї.

Водночас, як уже неодноразово зазначали експерти ІДД, для України, а особливо для дунайських портів Одеської області, ця угода створює не нові можливості, а комплекс суттєвих викликів. У разі переходу Джурджулештського порту під фактичний контроль румунської держави відбудеться подальша концентрація логістичних, тарифних та інфраструктурних важелів у межах румунського транспортного контуру — від Констанци до гирлової частини Дунаю. Це означатиме посилення конкурентного тиску на українські порти Рені, Ізмаїл і Усть-Дунайськ, які й без того працюють у складних умовах війни, безпекових обмежень, нестабільних глибин і високої вартості логістичних операцій.

Особливо чутливими можуть стати інфраструктурні наслідки. Об’єднання Джурджулешт з портом Констанца в єдину керовану систему потенційно дозволить Румунії ефективніше координувати вантажопотоки, розвивати підвізну інфраструктуру, формувати привабливіші пакетні умови для операторів і переорієнтовувати частину транзиту, який за інших умов міг би проходити через українську дунайську інфраструктуру. У результаті українські порти ризикують втратити не лише частину поточних вантажопотоків, а й, що особливо небезпечно, перспективи довгострокового інвестиційного розвитку.

Не менш важливими є й економічні наслідки. Посилення Джурджулешта під румунським управлінням може прискорити перетікання зернових, паливних і контейнерних потоків до портів, які функціонують у більш передбачуваному регуляторному та страховому середовищі. Для українських дунайських портів це означатиме зростання ризику недозавантаження, зниження доходів портових операторів, уповільнення модернізації причальної та залізничної інфраструктури, а також подальше звуження ринку для українських логістичних компаній.

Директор Інституту Дунайських досліджень Віталій Барвіненко зазначив, що окремою проблемою є посилення залежності регіональної логістики від рішень, ухвалених поза межами України.

«У стратегічній перспективі це може послабити позиції української частини Дунаю як самостійного транспортного вузла та перетворити її на периферійний сегмент ширшої румунсько-молдовської логістичної системи», — наголосив Віталій Барвіненко.

Експерти ІДД підкреслюють, що для України це є сигналом до невідкладного перегляду державної політики щодо дунайських портів. Без цільових інвестицій у під’їзну інфраструктуру, забезпечення необхідних глибин, розвиток мультимодальних рішень, підвищення тарифної конкурентоспроможності та без окремої програми підтримки портів Придунав’я Україна ризикує поступово втратити частину своїх позицій у дунайсько-чорноморському логістичному просторі. У нинішніх умовах йдеться вже не лише про конкуренцію портів, а про боротьбу за контроль над майбутньою архітектурою регіональних вантажопотоків.