Словенія та Угорщина домовилися про будівництво прямого газового сполучення

19 березня 2026 року угорський оператор газотранспортної системи FGSZ та словенський оператор Plinovodi підписали лист про наміри щодо будівництва нового транскордонного газопроводу між двома країнами. Документ підтверджує політичну та технічну готовність сторін перейти до реалізації проєкту прямого газового сполучення, якого досі не існувало між Угорщиною та Словенією. У FGSZ наголосили, що Словенія залишалася єдиною сусідньою державою, з якою Угорщина не мала прямого газотранспортного з’єднання.

Новий інтерконектор розглядається як інфраструктурний проєкт двостороннього та регіонального значення. За оцінками сторін, він має диверсифікувати маршрути постачання, покращити доступ до газових сховищ у регіоні, а також підвищити гнучкість і надійність газопостачання у ширшому центральноєвропейському просторі. Угорська сторона також прямо пов’язує цей проєкт із формуванням у середньостроковій перспективі газового коридору Італія–Словенія–Угорщина.

За оприлюдненими параметрами, на першому етапі пропускна спроможність майбутнього газопроводу становитиме близько 50 тис. кубометрів на годину, або приблизно 440 млн кубометрів на рік. Надалі її планують збільшити до 190 тис. кубометрів на годину, що еквівалентно близько 1,7 млрд кубометрів на рік. Орієнтовна довжина трубопроводу становитиме 115 км, із яких близько 40 км буде збудовано на угорській території разом із компресорною станцією.

Важливо, що проєкт від початку проєктується як технологічно адаптивна інфраструктура: за даними Plinovodi, майбутнє з’єднання буде технічно придатним не лише для транспортування природного газу, а й для водню та біометану. Такий підхід свідчить про поєднання короткострокових завдань енергетичної безпеки з довгостроковою логікою декарбонізації та модернізації енергетичних мереж.

Коментар ІДД

 Домовленість між Словенією та Угорщиною можна розглядати не лише як ще один двосторонній енергетичний проєкт, а як елемент ширшої реконфігурації газової карти Центральної та Південно-Східної Європи. В умовах триваючої перебудови європейського енергетичного ринку нові інтерконектори набувають значення інструментів стратегічної стійкості: вони розширюють доступ до альтернативних джерел і маршрутів, зменшують залежність від обмеженої кількості точок входу та формують передумови для більш інтегрованого регіонального ринку газу. Та обставина, що майбутній маршрут потенційно відкриватиме Угорщині доступ до LNG через італійську інфраструктуру, додатково підсилює геоекономічну вагу проєкту.

На думку експертів ІДД,  рішення є показовим і для держав Дунайського та Чорноморського простору. Воно демонструє, що енергетична безпека дедалі більше залежить від розвитку міжсистемних з’єднань, здатних працювати як у традиційній газовій моделі, так і в майбутній низьковуглецевій архітектурі. Саме тому словенсько-угорський інтерконектор варто оцінювати як інвестицію не лише в надійність постачання, а й у довгострокову адаптивність регіональної енергетичної інфраструктури.