У Болгарії відкрито національне сховище радіоактивних відходів

У Болгарії офіційно відкрили Національне сховище для низько- та середньоактивних радіоактивних відходів на майданчику «Радіана» поблизу АЕС «Козлодуй». Церемонія відкриття відбулася 14 квітня 2026 року за участю виконувача обов’язків міністра енергетики Болгарії Трайчо Трайкова. Болгарська сторона позиціонує цей об’єкт як ключовий елемент завершення національної системи поводження з радіоактивними відходами.

Будівництво сховища фінансувалося переважно через Kozloduy International Decommissioning Support Fund, яким управляє ЄБРР. За повідомленнями про відкриття, вартість будівництва становила близько 76 млн євро коштів фонду, а ще 34 млн євро забезпечила Болгарія як національне співфінансування.

Сховище розташоване в безпосередній близькості до АЕС «Козлодуй» і призначене для перероблених та кондиціонованих низько- і середньоактивних відходів, що утворюються на території Болгарії. Йдеться про відходи енергетичного, медичного, промислового та іншого походження, а також про матеріали, що виникають у процесі виведення з експлуатації перших чотирьох енергоблоків АЕС «Козлодуй». При цьому сховище не призначене для високоактивних відходів і відпрацьованого ядерного палива.

Проєктна місткість об’єкта становить 66 залізобетонних комірок, здатних вмістити близько 19 000 контейнерів. На першому етапі споруджено 22 комірки із місткістю 6 336 контейнерів; цей етап розрахований насамперед на відходи від виведення з експлуатації блоків 1–4 АЕС «Козлодуй». Болгарська сторона заявляє, що сховище заповнюватиметься приблизно 60 років, після чого залишатиметься під наглядом понад 300 років.

За оцінкою офіційних і галузевих джерел, об’єкт є приповерхневим сховищем траншейного типу з багатобар’єрним захистом. Наприкінці березня 2026 року державна приймальна комісія підтвердила відповідність об’єкта будівельним і регуляторним вимогам, що відкрило шлях до введення в експлуатацію.

Коментар ІДД

Відкриття такого об’єкта має значення не лише для Болгарії, а й для всього дунайського простору. Майданчик «Радіана» розміщений поблизу Дунаю та неподалік румунського берега, тому питання довгострокової безпеки, моніторингу ґрунтових вод, сейсмічного контролю та транскордонної екологічної довіри тут є принциповими. У матеріалах оцінки впливу на довкілля для цього проєкту прямо описані програми доексплуатаційного гідрогеологічного, радіаційного та сейсмічного моніторингу, що свідчить про високу чутливість локації та необхідність постійного контролю.

Аналізуючи значення події для України, експерти ІДД наголошують на наступне.

По-перше, це приклад того, що країни дунайського басейну переходять від тимчасових рішень до довгострокової інституційної інфраструктури поводження з радіоактивними відходами. Для України, яка матиме зростаючий порядок денний у сфері ядерної безпеки, виведення з експлуатації окремих об’єктів у майбутньому та інтеграції з європейськими стандартами, болгарський кейс є важливим з погляду регуляторної моделі, міжнародного фінансування і технічного нагляду. Це аналітичний висновок на підставі самого характеру болгарського проєкту та ролі ЄБРР і європейських механізмів підтримки.

По-друге, для українського Придунав’я тема має безпосередній транскордонний вимір. Хоча об’єкт знаходиться не біля українського кордону, а в болгарсько-румунському секторі Дунаю, будь-яка нова ядерна або радіаційно чутлива інфраструктура в басейні річки підсилює значення міжнародного обміну даними, басейнового екологічного моніторингу та координації дій у разі інцидентів. Для Одеської області та українських дунайських громад це означає потребу послідовно відстоювати високі стандарти транскордонного інформування й екологічної прозорості на всьому Дунаї.

За словами директора Інституту Віталія Барвіненка, відкриття сховища демонструє, що ядерна енергетика і поводження з відходами залишаються частиною довгострокової енергетичної стійкості регіону. 

“Болгарія одночасно розвиває деcommissioning-інфраструктуру для старих блоків і підтримує роботу діючих ядерних потужностей у Козлодуї. Для України це актуалізує не лише питання генерації, а й повного паливно-відходного циклу, без якого жодна ядерна стратегія не є завершеною”- зазначив В.Барвіненко.

У підсумку, відкриття болгарського національного сховища радіоактивних відходів є досить важливою подією для дунайського регіону. Воно підкреслює, що сучасна ядерна політика в Європі включає не лише виробництво електроенергії, а й створення довгострокових, фінансово забезпечених і міжнародно контрольованих рішень щодо безпечного поводження з відходами. Для України та українського Придунав’я це насамперед сигнал про важливість поєднання енергетичної політики, екологічної безпеки та транскордонного управління ризиками.