Україна та Молдова провели Третю Чорноморську безпекову конференцію Міжнародної Кримської платформи

23 березня 2026 року в Кишиневі відбулася Третя Чорноморська безпекова конференція Міжнародної Кримської платформи, організована під егідою Міжнародної Кримської платформи за участю України та Республіки Молдова. Молдовська сторона офіційно підтвердила, що захід прийняв делегації більш ніж із 30 країн, а також представників міжнародних і регіональних організацій. Попередні конференції проходили в Бухаресті у 2023 році та Софії у 2024 році.

Співорганізаторами конференції виступили профільні інституції України та Молдови за підтримки Європейської Комісії і в партнерстві з Media Center Ukraine. Програма була зосереджена на безпековій ситуації в Чорному морі, наслідках російської агресії проти України, функціонуванні коридору до українських портів, протидії морським загрозам та посиленні регіональної безпекової кооперації. Ці тематичні рамки зафіксовані як у концептуальному документі конференції, так і в офіційних повідомленнях організаторів.

У відкритті заходу взяли участь, зокрема, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в онлайн-форматі, віцепрем’єр-міністр — міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой, міністр оборони Молдови Анатолє Носатий, а також генеральний секретар Постійного міжнародного секретаріату ОЧЕС Лазар Команеску. До учасників також звернулися у відеоформаті висока представниця ЄС Кая Каллас та комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос. Окремо повідомлялося про участь державного секретаря МЗС Молдови Валеріу Міжі у завершальній частині заходу.

За повідомленням організаторів, окремий акцент конференції було зроблено на стратегічному значенні Чорного моря для європейської безпеки. У виступі, поширеному Кримською платформою, єврокомісарка Марта Кос наголосила, що безпека Чорного моря є питанням не лише регіонального, а й загальноєвропейського значення. Це підкреслює поступове закріплення чорноморського напряму в порядку денному ЄС як елемента ширшої архітектури безпеки континенту.

Додатковим елементом заходу стала фотовиставка «Війна: інформаційний бекстейдж», підготовлена командою Media Center Ukraine та представлена в холі Палацу Республіки в Кишиневі. Вона візуалізувала досвід України в умовах повномасштабної війни та стала важливим комунікаційним доповненням до безпекової дискусії.

Коментар ІДД

Експерти Інституту Дунайських досліджень розглядають проведення  третьої Чорноморської безпекової конференції саме в Кишиневі як таке, що має політико-стратегічне значення. Це демонструє, що безпековий порядок денний Чорноморського регіону вже не обмежується лише прибережними державами, а охоплює ширше коло країн, для яких стабільність у Чорному морі безпосередньо впливає на транспортні коридори, торгівлю, енергетику та європейську безпеку загалом.

Конференція засвідчила подальше інституційне зміцнення Кримської платформи як майданчика, що поєднує питання деокупації Криму з ширшим чорноморським та європейським безпековим контекстом. У практичному вимірі це означає, що тема Криму дедалі чіткіше вбудовується у дискусію про свободу навігації, захист морських шляхів, стримування воєнних ризиків та стійкість логістичних маршрутів у Чорному морі.

Директор ІДД Віталій Барвіненко зазначив, що спільна організація з боку України та Молдови сигналізує про поглиблення регіональної взаємодії між державами, які прямо відчувають наслідки російської агресії та пов’язаних із нею гібридних загроз. 

“У цьому сенсі Кишинівська конференція є не лише дипломатичним заходом, а й свідченням формування більш щільної мережі чорноморської координації, де безпека, європейська інтеграція та стійкість інфраструктури дедалі більше розглядаються, безумовно,  як взаємопов’язані категорії”- додав Віталій Барвіненко.

Також експерти відзначають, що для України важливість цієї конференції полягає також у тому, що вона підтримує міжнародну увагу до безпекової ситуації в Чорному морі в момент, коли морський вимір війни має безпосередній вплив на експорт, портову діяльність і функціонування критичних коридорів. Для Молдови — це можливість закріпити себе як активного учасника регіонального безпекового діалогу. Для ЄС — ще один аргумент на користь того, що чорноморський простір має розглядатися як одна з ключових ділянок європейської стратегічної стійкості.