Дунайські порти зберігають важливу роль в агроекспорті України: залізничні перевезення до Ізмаїла та Рені зросли

Українські дунайські порти продовжують відігравати важливу роль у забезпеченні експорту зернових культур, попри складні умови судноплавства та зміни структури зовнішньоторговельних перевезень.

Про це 9 листопада 2026 року повідомило видання Ukrainian Shipping Magazine із посиланням на аналітичні дані Spike Brokers.

За результатами жовтня, залізницею було забезпечено 87,1% фізичного пропуску української кукурудзи на експорт, або 214,3 тис. тонн. Через порти було перевезено 14,8 тис. тонн, що становить близько 6% відповідного обсягу.

Водночас структура експорту пшениці відрізняється: через порти пройшло 608,2 тис. тонн, або 62,4%, причому значна частина цього потоку припадала на дунайський напрямок.

Окремо зафіксовано збільшення залізничних перевезень зерна до українських портів Нижнього Дунаю.

У жовтні залізницею на експорт до Ізмаїла спрямували 85,8 тис. тонн зерна, що приблизно вдвічі більше за вересневий показник.

Через станцію Рені-Порт пройшло 58,4 тис. тонн, що на 137,1% перевищує показник попереднього місяця.

Загальний обсяг залізничних перевезень зернових вантажів в Україні за жовтень становив 1,595 млн тонн, що на 11,8% більше, ніж у вересні, проте на 36,7% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Зростання залізничних перевезень зернових вантажів у напрямку Ізмаїла та Рені свідчить про збереження стратегічного значення українських дунайських портів у системі зовнішньоторговельної логістики.

Водночас суттєві відмінності у структурі експорту окремих зернових культур демонструють необхідність гнучкого управління транспортними потоками та диверсифікації логістичних маршрутів.

Подальший розвиток дунайського напрямку потребує комплексної модернізації портової, залізничної та прикордонної інфраструктури.

На думку ІДД, пріоритетними завданнями залишаються підвищення пропускної спроможності Сулінського каналу, покращення координації судноплавства між Україною та Румунією, модернізація перевантажувальних потужностей Ізмаїла й Рені та розвиток мультимодальних транспортних перевезень.

Важливим чинником є також узгодження транспортної політики України з європейськими ініціативами розвитку коридору Рейн — Дунай та «Шляхів солідарності».

Забезпечення стабільної роботи дунайських портів має розглядатися як один з елементів економічної стійкості України та її подальшої інтеграції до транспортної системи Європейського Союзу.