• Україна Україна
  • Німеччина Німеччина
  • Австрія Австрія
  • Словаччина Словаччина
  • Угорщина Угорщина
  • Хорватія Хорватія
  • Сербія Сербія
  • Болгарія Болгарія
  • Румунія Румунія
  • Молдова Молдова
Всі новини Новини

У Брюсселі обговорили майбутнє фінансування Дунайського регіону після 2027 року

13 жовтня 2026 року в Брюсселі відбулася панельна дискусія «Багаторічна фінансова рамка як рушійна сила сильного Дунайського регіону», присвячена перспективам європейської політики згуртованості, транскордонного співробітництва та участі регіонів у формуванні фінансових пріоритетів Європейського Союзу на 2028–2034 роки.

Захід пройшов у Представництві федеральної землі Нижня Австрія в Брюсселі за участю представників європейських інституцій, регіональних органів влади та експертного середовища.

Після вітального слова Віктора Вогуана, представника Нижньої Австрії в Брюсселі, з основною доповіддю виступив Вадим Шкарівський — голова Робочої спільноти дунайських регіонів (ARGE Donauländer) та заступник голови Одеської обласної ради.

У панельній дискусії взяли участь Катрін Губер, представниця уряду Нижньої Австрії, Крістіна Крустева, представниця Постійного представництва Болгарії при ЄС, та Йохан Магнуссон, представник Генерального директорату Європейської комісії з питань регіональної та міської політики (DG REGIO). Модераторкою виступила Софія Байтер з Інституту Дунайського регіону та Центральної Європи (IDM).

Центральною темою обговорення стали перспективи майбутньої Багаторічної фінансової рамки ЄС (Multiannual Financial Framework, MFF) на 2028–2034 роки та її вплив на розвиток Дунайського макрорегіону.

Учасники наголосили на необхідності збереження регіонального виміру політики згуртованості, гнучкості фінансових інструментів та активної участі місцевих і регіональних органів влади у визначенні інвестиційних пріоритетів.

Окрему увагу приділено взаємодії Стратегії ЄС для Дунайського регіону (EUSDR) та Програми Interreg Danube Region. Їхня взаємодоповнюваність дозволяє поєднувати стратегічні пріоритети з практичними проєктами у сферах транспортної інфраструктури, екології, енергетики, інновацій та транскордонного співробітництва.

Важливим питанням стало розширення участі українських регіонів у європейських програмах територіального співробітництва. Така взаємодія розглядається як інструмент поступової інтеграції України до європейського економічного та інституційного простору.

Особливе значення ці процеси мають для Одеської області, яка у 2026–2027 роках головує в ARGE Donauländer і може використовувати цю платформу для просування спільних регіональних ініціатив.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Обговорення майбутньої Багаторічної фінансової рамки ЄС має стратегічне значення для Дунайського регіону, оскільки саме фінансова архітектура Європейського Союзу після 2027 року визначатиме можливості реалізації масштабних транскордонних проєктів та регіональної інтеграції.

На думку експертів ІДД, принципово важливим є збереження окремої ролі територіального співробітництва в європейській бюджетній політиці. Надмірна централізація фінансових механізмів може обмежити можливості регіонів самостійно визначати пріоритети розвитку та формувати партнерства відповідно до місцевих потреб.

Для України особливу перспективу становить поєднання інструментів Interreg, політики згуртованості та фінансових механізмів підтримки країн-кандидатів на вступ до ЄС. Це створює передумови для поступового переходу від окремих транскордонних проєктів до комплексних програм регіонального розвитку.

ІДД вважає, що одним із ключових пріоритетів фінансового періоду 2028–2034 років має стати посилення інституційної та фінансової участі українських регіонів у Дунайській стратегії ЄС.

Для Одеської області це відкриває перспективи підготовки спільних проєктів із Румунією, Молдовою, Болгарією та іншими державами басейну Дунаю у сферах мультимодальної логістики, модернізації портової інфраструктури, водної безпеки, кліматичної адаптації та відновлення прикордонних територій.

Водночас результативність участі українських регіонів залежатиме від спроможності територіальних громад та регіональних інституцій готувати якісні проєктні заявки, забезпечувати співфінансування, формувати міжнародні консорціуми та ефективно управляти європейськими коштами.

Таким чином, майбутня Багаторічна фінансова рамка ЄС повинна розглядатися не лише як інструмент перерозподілу бюджетних ресурсів, а й як стратегічний механізм зміцнення територіальної згуртованості, економічної стійкості та європейської інтеграції всього Дунайського регіону.