Десятки болгарських суден заблоковані на Дунаї: Софія вимагає від Угорщини відкрити навігаційні коридори

Болгарія звернулася до Угорщини з вимогою забезпечити безпечний прохід десятків суден, які тривалий час залишаються заблокованими на угорській ділянці Дунаю через обмеження судноплавства.

28 жовтня 2026 року міністр транспорту та зв'язку Болгарії Георгій Пеєв провів телефонні переговори з угорським міністром транспорту та інвестицій Давидом Вітезі. Основним питанням стало створення тимчасових навігаційних коридорів і визначення спеціальних часових інтервалів для проходження суден, які протягом кількох тижнів не можуть продовжити рух.

За інформацією Болгарської Дунайської палати, десятки болгарських суден і баржових караванів залишаються заблокованими на угорській ділянці річки. Представники судноплавних компаній вважають, що основною причиною є не лише низький рівень води, а й обмеження, запроваджені угорською стороною у зв'язку з днопоглиблювальними роботами.

Під час відеоконференції з представниками Дунайської палати та судновласниками Георгій Пеєв наголосив на необхідності оперативного вирішення проблеми. Болгарський уряд готовий винести питання на рівень інституцій Європейського Союзу, якщо домовленостей з Угорщиною не буде досягнуто.

Тривале блокування суден спричиняє фінансові втрати для перевізників, ускладнює виконання транспортних контрактів і створює додаткові ризики для міжнародної річкової логістики.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Ситуація на угорській ділянці Дунаю демонструє системну вразливість транс'європейського водного транспортного коридору Рейн — Дунай. Навіть локальні обмеження судноплавства можуть порушувати логістичні зв'язки між країнами Центральної та Південно-Східної Європи.

Особливу занепокоєність викликає поєднання природних чинників, насамперед маловоддя, з адміністративними та інфраструктурними обмеженнями. За таких умов забезпечення безперервності судноплавства потребує узгоджених рішень держав Дунайського басейну.

Для України ця проблема має безпосереднє значення, оскільки стабільність дунайського судноплавства впливає на перспективи розвитку портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, а також на можливості інтеграції української логістики до європейської транспортної мережі.

На думку експертів ІДД, ситуація підтверджує необхідність створення ефективного міжнародного механізму координації днопоглиблювальних робіт, управління навігаційними обмеженнями та забезпечення гарантованих умов проходження суден на критичних ділянках Дунаю.

Важливу роль у вирішенні таких питань мають відігравати Дунайська комісія та інституції Європейського Союзу. Пріоритетом повинна стати розробка погоджених процедур оперативного реагування, які дозволять мінімізувати простої суден і забезпечити прогнозованість міжнародних вантажних перевезень.

Проблема виходить за межі двосторонніх відносин Болгарії та Угорщини й порушує ширше питання транспортної стійкості всього Дунайського регіону.