В Ізмаїлі обговорили екологічний моніторинг дельти Дунаю та захист природних територій

23–24 жовтня 2026 року в Ізмаїльському районі Одеської області відбулася науково-практична конференція «Дунай — лимани — Чорне море: природоохоронні території, седименти, моніторинг та стійкість», присвячена збереженню водних екосистем Нижнього Дунаю, дослідженню седиментаційних процесів та посиленню охорони природних територій.

Захід організував Національний екологічний центр України (НЕЦУ) спільно з партнерами на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Як повідомляє Бессарабія.UA, конференція поєднала наукові доповіді, практичні дослідження та обговорення механізмів захисту природних екосистем.

Особливу увагу приділили моніторингу седиментів — завислих частинок і донних наносів, переміщення яких визначає формування русел, островів, берегових ліній та природну динаміку дельти Дунаю.

У межах міжнародного проєкту SUNDANSE (Sustainable Sediment Solutions for the Danube–Black Sea System) фахівці НЕЦУ продемонстрували методи відбору проб завислих седиментів у районі Вилкового. Проєкт спрямований на вдосконалення моніторингу, прогнозування переміщення наносів та розроблення сталих підходів до управління седиментаційними процесами в системі Дунай — Чорне море.

Практична частина конференції включала польові дослідження на острові Єрмаків. За участю керівника Дунайського біосферного заповідника НАН України Олега Дьякова та керівника наукового відділу Олександра Гайдаша учасники ознайомилися з природними ландшафтами, рослинністю, тваринним світом і процесами функціонування водно-болотних екосистем.

У Вилковому також відбувся круглий стіл щодо збереження природоохоронних територій. Серед основних питань — встановлення меж заповідних земель, протидія незаконній забудові, наслідки воєнних дій для довкілля та вдосконалення правових механізмів охорони природи.

За результатами обговорень готується спільна резолюція та звернення до державних органів із пропозиціями щодо посилення захисту природних територій.

Конференція відбулася напередодні Міжнародного дня Чорного моря, який щорічно відзначається 31 жовтня.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Дослідження седиментаційних процесів у дельті Дунаю має стратегічне значення для екологічної безпеки, водогосподарського управління та сталого розвитку всього Нижньодунайського регіону.

Седименти формують природну структуру дельти, впливають на стан водно-болотних угідь, умови судноплавства, водообмін із придунайськими озерами та функціонування природоохоронних територій. Порушення природного балансу наносів внаслідок гідротехнічного втручання, зміни клімату та антропогенного навантаження може призводити до деградації окремих екосистем, замулення водних шляхів і зміни гідрологічного режиму.

На думку експертів ІДД, одним із пріоритетів державної та регіональної екологічної політики має стати створення інтегрованої системи моніторингу седиментів, водного режиму та стану природоохоронних територій української частини дельти Дунаю.

Особливого значення набуває узгодження природоохоронних заходів із потребами судноплавства та розвитку портової інфраструктури. Днопоглиблювальні роботи, регулювання русел і відновлення водообміну повинні здійснюватися на основі комплексних наукових досліджень та оцінки довгострокових екологічних наслідків.

Водночас транскордонний характер дельти Дунаю вимагає посилення співпраці України та Румунії у сфері спільного екологічного моніторингу, обміну гідрологічними даними та управління природними ресурсами. Важливими інструментами такої взаємодії можуть стати Стратегія ЄС для Дунайського регіону (EUSDR), програми Interreg та міжнародні науково-дослідні проєкти.

Окремої уваги потребує документування екологічних наслідків війни, зокрема потенційного забруднення води й донних відкладів, пошкодження природних середовищ існування та порушення функціонування водних екосистем.

ІДД наголошує, що збереження української дельти Дунаю має базуватися на поєднанні наукового моніторингу, ефективного природоохоронного законодавства, транскордонної координації та активної участі місцевих громад.

Результати подібних досліджень повинні стати основою для розроблення комплексних програм екологічного відновлення Нижнього Дунаю, збереження біорізноманіття та забезпечення балансу між економічним використанням водних ресурсів і захистом природних екосистем.