Стік Дунаю залишається критично низьким: у Румунії зафіксовано лише третину жовтневої норми

Попри незначне збільшення водності Дунаю, гідрологічна ситуація в басейні річки залишається складною. За прогнозом Національного інституту гідрології та водного господарства Румунії (INHGA), стік Дунаю на ділянці Базяш 18–19 жовтня 2026 року має зрости до 1300 м³/с, що становить лише 33% від багаторічного середнього показника для жовтня — 3900 м³/с.

Таким чином, дефіцит стоку порівняно з кліматичною нормою становить майже 67%, що свідчить про збереження суттєвої маловодності на Дунаї.

За інформацією INHGA, нижче за течією від гідровузла «Залізні ворота» очікується незначне збільшення стоку на ділянці Груя–Зимніца. На відрізку Джурджу–Калараш показники залишатимуться стабільними, тоді як між Чернаводе та Тулчею прогнозується подальше зниження.

Водність більшості річок Румунії залишатиметься відносно стабільною. Водночас на окремих притоках Сірету можливе зменшення стоку, а локальні опади можуть спричинити короткочасне підвищення рівнів води на малих річках центральних і східних регіонів країни.

За даними румунських гідрологів, водність багатьох річок становить лише 30–90% від середніх багаторічних значень.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень наголошують, що тривала маловодність Дунаю становить комплексний виклик для транспортної, економічної та екологічної безпеки Дунайського регіону.

Особливе занепокоєння викликає ситуація на нижньому Дунаї, де обмеження судноплавних глибин можуть негативно впливати на вантажопідйомність суден, ефективність портових операцій та стабільність міжнародних логістичних маршрутів.

Для України ця проблема має стратегічне значення, оскільки порти Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ залишаються важливими складовими експортної інфраструктури та транспортного сполучення з країнами Європейського Союзу.

«Незначне збільшення стоку Дунаю не означає завершення періоду маловодності. Коли водність річки становить лише третину сезонної норми, необхідно оцінювати не лише поточні гідрологічні показники, а й довгострокові ризики для судноплавства, портової інфраструктури, водозабезпечення та річкових екосистем. За таких умов особливого значення набувають узгоджені дії придунайських держав щодо моніторингу, підтримання судноплавних глибин та адаптації транспортної інфраструктури до гідрологічних змін», — коментують в ІДД.

На думку Інституту, збереження низької водності Дунаю підтверджує необхідність посилення транскордонної координації між Україною, Румунією, Молдовою та іншими державами басейну в межах Дунайської стратегії ЄС і міжнародних механізмів управління водними ресурсами.

Ключовим завданням залишається формування спільної системи адаптації дунайської логістики та водогосподарської інфраструктури до тривалих періодів маловодності, які створюють додаткові ризики для економічної стійкості регіону.