Дунай як простір безпеки та відбудови: у Белграді обговорили стратегічне значення річки для України

9 вересня 2026 року в Белградському аероклубі відбувся форум «Майбутнє Дунаю 2026», який об’єднав представників державних установ Сербії, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій та бізнесу. Організатором заходу виступила Ініціатива Пупіна.

Дискусії були присвячені перспективам Дунаю як одного з ключових енергетичних, інфраструктурних, торговельних і геополітичних коридорів Центральної та Південно-Східної Європи. Окрему увагу учасники приділили його значенню для стійкості України, європейської інтеграції та майбутньої відбудови.

Посол України в Сербії Олександр Литвиненко, виступаючи в межах панельної дискусії, наголосив на ролі дунайського напрямку у забезпеченні української зовнішньої торгівлі. В умовах російської агресії та атак на торговельне судноплавство в Чорному морі порти Дунаю набули додаткового стратегічного значення, забезпечуючи альтернативні маршрути експорту та підтримуючи економічну стійкість держави.

Обговорення українського питання в такому форматі акцентує взаємозв’язок між безпекою судноплавства, розвитком транспортної інфраструктури та інтеграцією України до європейського економічного простору.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Значення Дунаю для України доцільно оцінювати у довгостроковій перспективі. Дунайський напрямок може стати одним із просторових каркасів відбудови, поєднуючи портову інфраструктуру, промислове виробництво, енергетичні проєкти та транскордонну кооперацію.

Реалізація цього потенціалу потребує узгоджених рішень у трьох взаємопов’язаних сферах. Перша — захист портів, судноплавства та критичної інфраструктури. Друга — підвищення надійності логістики через модернізацію терміналів, розвиток залізничних і автомобільних підходів, спрощення прикордонних процедур та координацію навігації. Третя — забезпечення екологічної й гідрологічної стійкості, без якої інфраструктурні інвестиції залишатимуться вразливими до маловоддя та інших кліматичних ризиків.

Для українського Придунав’я важливо, щоб розвиток міжнародного транспортного коридору створював додану вартість безпосередньо в регіоні: робочі місця, переробні потужності, сучасні логістичні послуги та стабільні надходження до місцевих бюджетів. Це передбачає залучення територіальних громад до планування інфраструктурних проєктів і програм відновлення.

Дискусія в Белграді є підставою для ширшого висновку: дунайська співпраця може стати практичним інструментом європейської інтеграції України. Її результативність визначатиметься здатністю держав регіону перетворити спільні стратегічні інтереси на узгоджені проєкти, інвестиції та механізми захисту інфраструктури.