Модернізація портів Варни та Бургаса посилить транспортний зв’язок Європи з Кавказом та Азією

Болгарія розглядає модернізацію чорноморських портів Варни та Бургаса як один із ключових елементів посилення транспортного сполучення між Європою, Чорноморським регіоном, Кавказом і Центральною Азією. Одночасне збільшення пропускної спроможності залізничної та автомобільної інфраструктури в напрямку Туреччини має створити додаткові можливості для залучення міжнародних вантажопотоків до болгарської транспортної системи.

Ці питання обговорили міністр транспорту та зв’язку Болгарії Георгій Пеєв і генеральний секретар Постійного секретаріату Міжурядової комісії TRACECA Жасурбек Чорієв під час зустрічі в Міністерстві транспорту та зв’язку Болгарії.

Одним із центральних напрямів переговорів став розвиток Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту — так званого Середнього коридору, який формує альтернативний сухопутно-морський маршрут між Китаєм, Центральною Азією та Європою через Каспійське море, Південний Кавказ і Чорноморсько-Балканський регіон.

Болгарська сторона наголошує, що географічне положення країни на західному узбережжі Чорного моря дозволяє Варні та Бургасу претендувати на роль важливих європейських точок входу для вантажів, які переміщуються Середнім коридором.

За словами Георгія Пеєва, для Болгарії особливе значення має інтеграція національної транспортної мережі з міжнародними маршрутами як у напрямку Північ–Південь, так і Схід–Захід. Модернізація портів має відбуватися паралельно з розвитком залізничних та автомобільних підходів, оскільки саме спроможність внутрішньої інфраструктури визначатиме можливість швидкого переміщення вантажів із чорноморських портів далі до ринків Європейського Союзу.

Під час переговорів Жасурбек Чорієв також заявив про значний інвестиційний потенціал розвитку міжнародної транспортної зв’язності. За озвученими оцінками, протягом наступного десятиліття обсяг європейських інвестицій у відповідні транспортні проєкти може сягнути близько 10 млрд євро.

TRACECA паралельно працює над створенням нової цифрової карти транспортних проєктів. Болгарії запропоновано включити до неї стратегічні інфраструктурні проєкти, визначені національним урядом, а також ініціативи, передбачені відповідними планами взаємодії з Європейським Союзом.

Перед зустріччю генеральний секретар TRACECA провів переговори з представниками болгарських транспортних підприємств та державних установ, під час яких йому представили основні інфраструктурні проєкти, що реалізуються або плануються в країні.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що модернізацію Варни та Бургаса варто розглядати не як окремий портовий проєкт Болгарії, а як частину ширшої перебудови транспортної архітектури Чорноморсько-Дунайського регіону.

Середній коридор поступово переходить від концепції альтернативного маршруту між Азією та Європою до формування повноцінної мультимодальної системи, у якій конкуренція відбуватиметься не лише між окремими портами, а між цілими транспортними ланцюгами. Вирішальними стають швидкість перевалки, залізнична пропускна спроможність, цифровізація процедур, передбачуваність прикордонного контролю та можливість швидко перенаправляти вантажі між морським, залізничним, автомобільним і річковим транспортом.

За даними TRACECA, нинішній обсяг перевезень Транскаспійським маршрутом становить близько 4,5 млн тонн, тоді як його довгостроковий потенціал оцінюється до 30 млн тонн. Одним із ключових завдань є скорочення строків доставки вантажів приблизно до 15 днів.

Для Болгарії це створює можливість посилити роль Варни та Бургаса як західних чорноморських воріт Середнього коридору. Однак реалізація цього потенціалу залежатиме від того, наскільки портова модернізація буде синхронізована із залізничною та автомобільною інфраструктурою.

Особливо важливим є зв’язок чорноморського напрямку з Дунайською транспортною системою. Залізнична вісь Варна–Русе фактично поєднує Чорне море з Дунаєм та відкриває можливість формування мультимодальних маршрутів у напрямку Центральної Європи. Таким чином, розвиток болгарських портів може впливати не лише на чорноморську логістику, а й на перерозподіл вантажопотоків у всьому Дунайському регіоні.

Для України ці процеси також мають стратегічне значення. Формування нової логістичної архітектури в Чорному морі створює передумови для розвитку маршрутів, які можуть пов’язувати українські дунайські та чорноморські порти з Румунією, Болгарією, Туреччиною, Кавказом і далі — з Центральною Азією.

У перспективі йдеться вже не лише про конкуренцію портів за окремі вантажі, а про формування взаємопов’язаної системи транспортних коридорів Чорне море — Дунай — Кавказ — Каспій — Центральна Азія.

Директор Інституту Дунайських досліджень Віталій Барвіненко вважає, що активізація Болгарії демонструє більш фундаментальну тенденцію — поступову зміну транспортної географії між Європою та Азією.

«Модернізація Варни та Бургаса — це значно більше, ніж оновлення двох болгарських портів. Ми бачимо формування нової транспортної системи, в якій Чорне море стає одним із ключових західних сегментів Середнього коридору.

У цій системі недостатньо мати лише сучасний порт. Необхідний безперервний логістичний ланцюг: порт — залізниця — автомобільна мережа — Дунай — кордон — європейські транспортні коридори. Саме тому Болгарія одночасно говорить про модернізацію Варни і Бургаса та збільшення пропускної спроможності напрямку до Туреччини.

Для України це важливий сигнал. Українські порти Дунаю та Чорного моря повинні розглядатися не ізольовано, а як потенційна складова набагато ширшого транспортного простору від Центральної Азії та Кавказу до Центральної Європи.

Чим швидше Україна, Румунія, Болгарія та Молдова зможуть синхронізувати розвиток портової, залізничної, річкової та прикордонної інфраструктури, тим більшою буде роль усього Чорноморсько-Дунайського регіону в новій системі торгівлі між Європою та Азією.

По суті, сьогодні йде боротьба не за окремі вантажі, а за місце на карті майбутніх міжнародних транспортних коридорів. І Дунай разом із Чорним морем має всі передумови стати одним із ключових транспортних вузлів цієї системи», — зазначив Віталій Барвіненко.