Залізничний транзит українського зерна прискорився: Словаччина стала головним напрямком

Обсяги перевезення українського зерна через західні залізничні прикордонні переходи у вересні помітно зросли. Наприкінці останнього повного тижня місяця середньодобовий показник передачі зернових становив 256,5 вагона проти 193 вагонів у серпні — приріст становить близько третини.

Найбільшим напрямком стала Словаччина. Через українсько-словацькі прикордонні переходи зараз передається в середньому 76 вагонів із зерном на добу — на 35 більше, ніж у серпні.

Другу позицію за фактичним середньодобовим показником займає Угорщина — 64 вагони на добу, що на 14,6 вагона більше за серпневий рівень.

До Румунії прямує в середньому 58,1 вагона на добу. Показник збільшився на 12,6 вагона. Практично на тому самому рівні перебуває польський напрямок — 58 вагонів на добу, хоча приріст порівняно із серпнем тут становив лише 1,4 вагона. Такі дані були представлені під час наради АТ «Укрзалізниця» з учасниками аграрного ринку 24 вересня.

Таким чином, за поточними середньодобовими показниками напрямки розташовуються так: Словаччина — 76 вагонів, Угорщина — 64, Румунія — 58,1 та Польща — 58 вагонів на добу.

Окремим маршрутом поступово стає транзит через Молдову. У першій половині вересня інтенсивність перевезень українського зерна молдовською залізницею оцінювалася приблизно у 15–20 вагонів на добу. Із середини серпня цим напрямком пройшло близько 520 вагонів із пшеницею, ячменем та ріпаком. Значна частина вантажів рухається коридором Вовчинець–Бєльці–Унгени у напрямку Румунії та далі до порту Констанца.

Водночас молдовський маршрут поки залишається значно меншим за основні західні переходи. Навіть запровадження Молдовською залізницею 50-відсоткової знижки на транзитні тарифи не призвело до різкого збільшення потоку: обмеженнями залишаються стан інфраструктури, доступність рухомого складу та швидкість проходження прикордонних процедур.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Вереснева статистика демонструє не просто збільшення залізничного експорту українського зерна, а помітну диверсифікацію його географії.

Особливо показовим є словацький напрямок. Порівняно із серпнем кількість вагонів тут майже подвоїлася, що свідчить про здатність логістичного ринку досить швидко перерозподіляти потоки між альтернативними коридорами.

Ще одна важлива тенденція — зближення показників Угорщини, Румунії та Польщі. Різниця між румунським і польським напрямками фактично становить лише десяту частину вагона на добу. Це означає, що конкуренція між західними маршрутами дедалі більше визначатиметься не географією, а швидкістю перевалки, тарифами, доступністю вагонів та пропускною спроможністю прикордонної інфраструктури.

Молдовський коридор поки не може конкурувати з основними переходами за обсягами. Проте його значення полягає в іншому: він створює додатковий зв’язок між українською залізничною системою, Румунією та портом Констанца.

У нинішніх умовах для України стратегічним є не пошук одного маршруту, здатного замінити морський експорт, а формування мережі взаємодоповнюючих коридорів — через Словаччину, Угорщину, Польщу, Румунію та Молдову.

Саме така модель робить експортну логістику стійкішою: у разі перевантаження або безпекових проблем на одному напрямку частина вантажопотоку може бути оперативно переорієнтована на інший.