Транзит через Дунай до українських портів подовжився у 2,5 раза

Тривалість рейсів через Дунай до українських портів та у зворотному напрямку суттєво зросла, а окремі перевезення нині займають близько місяця. За оцінкою операційної менеджерки Avalon Shipping Катерини Кононенко, типовий рейс через Ізмаїл тепер триває щонайменше у 2,5 раза довше, ніж раніше.

Один із рейсів за маршрутом Ізмаїл — Єгипет зайняв 26 днів: від подання повідомлення про готовність 19 серпня до прибуття 14 вересня. Для іншого судна на маршруті Ізмаїл — Ізмір загальна тривалість рейсу оцінюється у 28–29 днів.

Ще один рейс з Ізмаїла до Єгипту, за поточними розрахунками, може тривати вже 32–33 дні. Для порівняння, раніше типовий цикл такого перевезення займав близько 12 днів, включаючи очікування, проходження каналу, вантажні операції, вихід із порту та морський перехід.

Збільшення тривалості рейсів безпосередньо впливає на оборотність флоту. Одне й те саме судно протягом певного періоду може виконати значно менше рейсів, що фактично скорочує доступну пропозицію тоннажу та підвищує реальну вартість логістики для українських вантажовласників.

Додаткові ризики очікуються восени та взимку, коли через погіршення погодних умов зростає ймовірність тимчасового обмеження або припинення навігації Сулінським каналом.

За оцінкою Avalon Shipping, наразі немає очевидних передумов для швидкого та суттєвого скорочення часу проходження Дунайського маршруту. Системне покращення ситуації залежатиме як від збільшення пропускної спроможності та ефективності організації руху на Нижньому Дунаї, так і від стабільної повноцінної роботи портів Великої Одеси.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень звертають увагу, що нинішню проблему вже недостатньо оцінювати лише через кількість суден у черзі на Суліні. Ключовим економічним показником стає повна тривалість рейсу — від прибуття судна до Дунаю до його повернення після виконання перевезення.

Якщо маршрут, який раніше займав близько 12 днів, фактично розтягується до 26–33 днів, це означає не просто додаткові витрати за конкретним рейсом. Знижується оборотність усього флоту, який обслуговує українські дунайські порти, а отже, за незмінної кількості суден скорочується фактична транспортна спроможність коридору.

Для українського експорту це особливо чутливо, оскільки значну частину вантажної бази Дунайського кластеру становлять масові товари з високою залежністю від транспортної складової у кінцевій ціні. Тривале очікування поступово перетворюється із ситуативної операційної проблеми на структурну логістичну надбавку, яка безпосередньо впливає на конкурентоспроможність українських вантажів.

На думку ІДД, відповідь має полягати не лише у збільшенні кількості суден, що проходять канал протягом доби. Необхідна синхронізація всього логістичного циклу — заходу та виходу суден, роботи лоцманських служб, прикордонного й митного оформлення, портових операцій та прогнозування погодних обмежень.

Дунай залишається стратегічним резервним транспортним коридором України, тому його ефективність необхідно оцінювати не тільки тоннажем перевалки, а й часом повного логістичного циклу. Саме скорочення цього часу сьогодні є одним із ключових завдань для збереження конкурентоспроможності українських портів на Дунаї.