• Україна Україна
  • Німеччина Німеччина
  • Австрія Австрія
  • Словаччина Словаччина
  • Угорщина Угорщина
  • Хорватія Хорватія
  • Сербія Сербія
  • Болгарія Болгарія
  • Румунія Румунія
  • Молдова Молдова
Всі новини Новини

Дунай, Сава і Тиса опустилися нижче судноплавного мінімуму: посуха спричинила дефіцит води у громадах Сербії

Республіканський гідрометеорологічний інститут Сербії (RHMZ) попередив, що рівень води в Дунаї, Саві та Тисі найближчими днями залишатиметься нижчим за мінімальні навігаційні позначки. Водночас у кількох муніципалітетах країни через нестачу питної води продовжує діяти надзвичайний стан.

6 вересня RHMZ оприлюднив метеорологічне попередження про збереження несприятливих погодних умов до завершення першої декади місяця. У Сербії очікується дефіцит опадів, а денна температура повітря становитиме від 30 до 35 °C.

Гідрологічне попередження, оголошене 5 вересня, діятиме щонайменше до 12 вересня. За прогнозами фахівців, рівень води в Дунаї, Саві та Тисі в районі Тітела залишатиметься нижчим за мінімальний рівень, необхідний для стабільного судноплавства.

Маловоддя спостерігається також на менших річках. Витрати води в Колубарі та її притоках, а також у Ядарі, Топлиці, Власині, притоках Західної і Великої Морави, Чорному та Білому Тимоку наблизилися до мінімальних середньомісячних значень. На окремих ділянках водність фактично досягла порогу біологічного мінімуму, необхідного для підтримання життєздатності водних екосистем.

Агрометеорологічне попередження RHMZ, чинне до 7 вересня, вказує на тривалий водний і тепловий стрес для сільськогосподарських культур. Поєднання високих температур, відсутності опадів і недостатньої вологості ґрунту вже негативно впливає на стан посівів.

Якщо посушливі умови збережуться, дефіцит ґрунтової вологи може ускладнити проведення осінньої посівної кампанії та створити додаткові ризики для майбутнього врожаю озимих культур.

У частині муніципалітету Трговіште 4 вересня було оголошено надзвичайний стан через нестачу питної та господарсько-побутової води. Обмеження охопили 13 населених пунктів у п’яти місцевих громадах.

Муніципальний штаб із надзвичайних ситуацій закликав населення використовувати воду виключно для першочергових побутових потреб.

Ще 31 серпня надзвичайний стан було запроваджено на всій території муніципалітету Сєниця. Сербські збройні сили доставляють воду автоцистернами до домогосподарств, колодязів і резервуарів у селах Доличе, Дунішиче, Требіне та Урсуле. Частина води спрямовується для забезпечення потреб тваринництва.

Складна ситуація зберігається і в західній частині країни. Система водопостачання «Рзав» подає близько 570 літрів води за секунду. Чачак, де обмеження діють уже понад три тижні, отримує приблизно 305 літрів за секунду. Найбільш критичне становище склалося в Арилє, куди надходить лише 44 літри за секунду. Для поповнення резервуарів міської водопровідної системи використовують три автоцистерни місткістю по десять тонн.

Місцеві органи влади рекомендують мешканцям постраждалих районів завчасно створити мінімальний запас питної води та утримуватися від її використання для поливання садів, городів і прибудинкових територій.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Ситуація в Сербії свідчить, що тривале маловоддя в басейні Дунаю вже вийшло за межі суто гідрологічної проблеми. Воно одночасно впливає на судноплавство, водопостачання громад, сільське господарство та стійкість річкових екосистем.

Зниження рівнів Дунаю, Сави й Тиси нижче навігаційного мінімуму може призвести до обмеження осадки суден, скорочення обсягів завантаження та зростання собівартості перевезень. Особливе значення це має для дунайського транспортного коридору, який відіграє важливу роль у зовнішній торгівлі країн Центральної та Південно-Східної Європи, а також у забезпеченні альтернативних логістичних маршрутів для України.

Водночас дефіцит води у сербських громадах демонструє необхідність переходу від реагування на окремі надзвичайні ситуації до спільного басейнового управління кліматичними ризиками. Пріоритетами мають стати координація режимів водокористування, модернізація систем водопостачання, зменшення втрат у мережах, формування резервів питної води та вдосконалення транскордонного обміну гідрологічними даними.

Повторюваність таких явищ указує на те, що екстремальне маловоддя поступово стає структурним викликом для всього Дунайського регіону, а не винятковою сезонною аномалією.