Підвищення рівня Дунаю дозволило АЕС «Козлодуй» збільшити потужність п’ятого блоку

Болгарська АЕС «Козлодуй» розпочала поетапне відновлення потужності енергоблока №5 після поліпшення гідрологічної ситуації на Дунаї.

Планове збільшення навантаження розпочалося о 10:00 31 серпня. Станом на 17:00 потужність блоку досягла 950 МВт. Рішення про повернення до нормального режиму експлуатації ухвалили після підвищення рівня води на болгарській ділянці Дунаю протягом кількох попередніх днів, повідомила АЕС «Козлодуй».

Потужність енергоблока №5 була превентивно знижена приблизно на 120 МВт 21 серпня через безпрецедентно низький рівень річки. Обмеження запровадили для гарантування безпечної експлуатації станції. Енергоблок №6 номінальною потужністю 1000 МВт продовжував працювати без аналогічного скорочення навантаження. Офіційні повідомлення станції підтверджують, що рівень Дунаю та стан гідротехнічних споруд контролюються безперервно.

Болгарський уряд також опрацьовує проєкт гідротехнічної споруди поблизу АЕС, яка має зменшити вплив тривалого маловоддя на технічне водопостачання станції.

Нинішня ситуація є частиною ширшої регіональної проблеми. Через критичне обміління Дунаю наприкінці липня було зупинено перший блок румунської АЕС «Чернаводе», а 13 серпня розпочалося контрольоване зупинення другого, останнього діючого енергоблока. Унаслідок цього Румунія тимчасово залишилася без атомної генерації.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Відновлення потужності п’ятого енергоблока АЕС «Козлодуй» демонструє безпосередню залежність стабільності енергетичної системи Дунайського регіону від гідрологічного режиму річки. Навіть короткострокове підвищення рівня води дає змогу повернути частину генерувальних потужностей, однак не усуває системних ризиків, пов’язаних із тривалими посухами та зростанням температури води.

Події на АЕС «Козлодуй» і «Чернаводе» засвідчують, що маловоддя Дунаю вже не можна розглядати виключно як проблему судноплавства або сільського господарства. Воно перетворюється на фактор регіональної енергетичної безпеки, здатний одночасно впливати на генерацію, ціни на електроенергію та обсяги транскордонних перетоків.

За таких умов державам Дунайського басейну необхідні узгоджені сценарії реагування, модернізація систем технічного водопостачання електростанцій, розвиток резервної генерації та накопичувачів енергії. Окремого значення набуває спільний гідрологічний моніторинг, який має забезпечувати завчасне прогнозування ризиків для критичної енергетичної інфраструктури.