Румунія пришвидшує будівництво A7 до кордону з Україною: новий коридор до ЄС і Констанци — але в обхід Молдови

Румунія прискорює реалізацію одного з найбільших інфраструктурних проєктів у східній частині країни — автомагістралі A7 «Молдова», яка формує нову швидкісну транспортну вісь із півдня на північ у напрямку українського кордону.

Для України цей проєкт має значення, що виходить далеко за межі двостороннього автомобільного сполучення. Фактично формується новий транспортний коридор, який безпосередньо з’єднає українсько-румунський кордон із центральною транспортною системою Румунії, а через неї — з портом Констанца, Балканами та європейською мережею TEN-T.

Основна ділянка A7 Плоєшть — Пашкань завдовжки 319 км передбачає автомагістраль із двома смугами руху в кожному напрямку. Вона проходить через Бузеу, Фокшань і Бакеу та є частиною базової мережі TEN-T. У документах румунського уряду прямо зазначено, що проєкт має забезпечити майбутній транспортний зв’язок із кордонами України та Республіки Молдова.

У 2026 році будівництво північних ділянок різко активізувалося. За даними румунської дорожньої адміністрації, метою є забезпечення безперервного швидкісного сполучення Бухарест — Пашкань загальною протяжністю близько 397 км з урахуванням автомагістралі А3 Бухарест — Плоєшть та ділянки A7. На окремих відрізках роботи перебувають на завершальних стадіях: наприклад, станом на 20 серпня фізична готовність ділянки Рекечунь — Бакеу досягла близько 90%.

Стратегічне значення проєкту суттєво зростає на північ від Пашканя. Румунія реалізує продовження швидкісної дороги через Сучаву до Сірета, тобто безпосередньо до пункту пропуску «Сірет — Порубне».

У 2026 році було визначено виконавців перших двох ділянок дороги Сучава — Сірет загальною протяжністю близько 43 км. Їх будуватиме консорціум, до якого входить, зокрема, велика українська дорожньо-будівельна компанія «Автомагістраль-Південь».

Північна частина коридору має не лише цивільне, а й подвійне — цивільне та військове — призначення. Її передбачено фінансувати, зокрема, через європейський механізм SAFE — Security Action for Europe. Проєкт пов’язаний із розвитком стратегічної мобільності на східному фланзі ЄС і НАТО.

Румунсько-українська складова проєкту вже виходить за межі території самої Румунії. У січні Україна та Румунія погодили спільний інфраструктурний проєкт на напрямку Порубне — Сірет. Він передбачає будівництво швидкісної дороги до українського кордону та модернізацію української дороги у напрямку Чернівців. За даними румунської сторони, йдеться приблизно про 15 км української дороги М19.

Паралельно модернізується сам пункт пропуску «Порубне — Сірет». У серпні 2026 року завершено перший етап модернізації його вантажного термінала за підтримки ЄС у межах Connecting Europe Facility.

Для України поява такого коридору має щонайменше три стратегічні наслідки.

Передусім формується додатковий прямий автомобільний вихід до транспортної системи Європейського Союзу, орієнтований передусім на Чернівецьку область, західні та центральні регіони України.

Другий фактор — доступ до румунської портової системи. Через A7, транспортне кільце навколо Бухареста та автомагістраль A2 вантажні потоки можуть отримати більш прогнозований маршрут до порту Констанца, роль якого для української зовнішньої торгівлі суттєво зросла після початку повномасштабної війни.

Третій аспект — стратегічна мобільність. Дорога проєктується з урахуванням можливості перевезення важких вантажів і військової техніки. Таким чином, транспортна інфраструктура цивільного призначення одночасно стає елементом системи безпеки східного флангу Європи.

У післявоєнний період цей самий коридор може бути використаний для масштабних перевезень будівельних матеріалів, машин, обладнання та інших ресурсів, необхідних для відновлення України.

Коментар Інституту Дунайських досліджень: сильний маршрут для України, але тривожний сигнал для Молдови

В Інституті Дунайських досліджень звертають увагу на ще один принциповий аспект нового коридору — його географія фактично дозволяє організувати великі транспортні потоки між Румунією та Україною без транзиту через територію Республіки Молдова.

Це не означає, що молдовський напрямок втратить значення. Навпаки, в умовах війни Україні необхідна максимальна кількість незалежних логістичних маршрутів. Однак розвиток A7 змінює конкурентну конфігурацію транспортних коридорів у всьому регіоні.

До останнього часу Молдова мала природну перевагу транзитної території між півднем України, Румунією та дунайсько-чорноморською транспортною системою. Розвиток прямих українсько-румунських маршрутів поступово зменшує залежність від цього географічного чинника.

На думку ІДД, для Молдови це має стати сигналом до прискорення власних інфраструктурних проєктів. Йдеться не про конкуренцію з Румунією, а про необхідність інтегрувати молдовську територію в нову систему європейських транспортних коридорів так, щоб вона не перетворилася з транзитної ланки на територію, яку основні вантажні потоки можуть обійти.

Особливого значення набувають модернізація автомобільних і залізничних переходів Україна — Молдова — Румунія, розвиток напрямку Джурджулешти — Рені — Галац, підвищення пропускної спроможності залізниці, нові мостові переходи через Прут та інтеграція транспортної мережі Молдови до TEN-T.

Для України оптимальною є ситуація, за якої A7 не замінює молдовський маршрут, а доповнює його. Чим більше незалежних коридорів Україна матиме до Румунії, Дунаю, Констанци та Центральної Європи, тим вищою буде стійкість її логістики.

У ширшому контексті будівництво A7 демонструє важливу тенденцію: війна прискорила формування нової транспортної архітектури на східному кордоні Європейського Союзу. Інфраструктурні проєкти дедалі частіше одночасно вирішують економічні, логістичні, оборонні та геополітичні завдання.

І саме тому автомагістраль A7 слід розглядати не просто як нову румунську дорогу, а як один із майбутніх стратегічних коридорів сполучення Європейський Союз — Україна.