Молдова та Румунія реалізують транскордонний проєкт із запобігання стихійним лихам

Республіка Молдова та Румунія розпочали реалізацію нового транскордонного проєкту, спрямованого на підвищення готовності регіонів до стихійних лих, кліматичних ризиків та надзвичайних ситуацій. Загальна вартість ініціативи перевищує 1,5 млн євро.

Проєкт «Запобігання стихійним лихам» реалізують районна рада Хинчешть у Молдові та рада повіту Галац у Румунії в межах програми Interreg NEXT Румунія — Республіка Молдова 2021–2027.

Основною метою ініціативи є посилення спроможності органів влади та територіальних громад двох прикордонних регіонів щодо попередження та мінімізації наслідків екстремальних погодних явищ і надзвичайних ситуацій. Проєкт передбачає інвестиції у спеціалізовану техніку, системи моніторингу та раннього попередження, а також удосконалення механізмів транскордонного планування й координації.

Загальний бюджет проєкту становить 1 522 725,99 євро, з яких 1 370 453,39 євро — безповоротне фінансування, а 152 272,60 євро — кошти співфінансування.

У повіті Галац планується придбати багатофункціональний автомобіль для проведення робіт на регіональних дорогах. Крім того, дві системи моніторингу та раннього попередження встановлять на ділянках автомобільних доріг DJ 242D Бэняса — Рогожень та DJ 242E Бэняса — Оанча. Загальна вартість румунської частини інвестицій становитиме близько 1,036 млн євро.

У районі Хинчешть передбачено придбання спеціалізованого автомобіля для реагування на надзвичайні ситуації орієнтовною вартістю 300 тис. євро.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що значення цього проєкту виходить за межі звичайного технічного переоснащення регіональних служб.

Для Дунайсько-Прутського простору питання адаптації до кліматичних змін поступово стає одним із ключових елементів регіональної безпеки. Посухи, паводки, сильні опади, температурні аномалії та пов’язані з ними пошкодження транспортної й комунальної інфраструктури дедалі частіше мають транскордонний характер. Відповідно, ефективне реагування потребує не лише ресурсів окремої громади чи регіону, а скоординованої системи прогнозування, раннього попередження та спільного управління ризиками.

Особливо важливим є те, що фінансування Interreg спрямовується одночасно на технічну інфраструктуру та інституційну взаємодію. Така модель дозволяє переходити від ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій до їх системного попередження.

Для України цей досвід також має практичне значення. Прикордонні області України, Молдови та Румунії формують взаємопов’язаний природний, транспортний і соціально-економічний простір. Тому розвиток аналогічних спільних систем моніторингу паводків, посух, критичного зниження рівнів води, лісових пожеж та інших кліматичних ризиків може стати одним із перспективних напрямів тристороннього співробітництва.

На думку експертів ІДД, кліматична стійкість поступово повинна стати окремим компонентом регіональної політики Нижнього Дунаю, поряд із транспортною безпекою, управлінням водними ресурсами, енергетикою та охороною довкілля. Саме транскордонний формат дозволяє створювати системи реагування, які відповідають реальному масштабу природних ризиків, що не обмежуються адміністративними чи державними кордонами.