Маловоддя Дністра зберігається: тривале падіння стоку створює ризики і для водопостачання Одеси

Гідрологічна ситуація в басейні Дністра залишається складною, а ознак стійкого відновлення водності поки немає. За останніми оприлюдненими даними, рівень води у Дністровському водосховищі становить близько 112,35 м, тоді як приплив протягом останньої доби коливався лише в межах 15–29 м³/с. Водночас скид води вниз за течією зберігається на рівні 75 м³/с. Рівень Дубоссарського водосховища залишається практично стабільним — близько 28,06 м.

11 серпня українська та молдовська сторони в межах Комісії зі сталого використання та охорони басейну Дністра домовилися скоротити скид із Дністровського комплексного гідровузла з 85 до 75 м³/с до кінця серпня. Держводагентство України пояснило це критично низькою водністю Дністра. За даними відомства, 7 серпня був зафіксований мінімальний приплив до водосховища за весь період його експлуатації з 1985 року — 42 м³/с, або лише 17% норми. Суттєвого покращення ситуації внаслідок опадів до кінця серпня не прогнозувалося.

Директор міжнародної асоціації Eco-TIRAS Ілля Тромбіцький звертає увагу на дискусію щодо того, який саме рівень Дністровського водосховища слід вважати критичним. За його інформацією, молдовська сторона звернулася із відповідним запитом у межах Дністровської комісії, однак пояснення української сторони щодо оцінки рівня близько 112 м як критичного поки не отримала.

При цьому затверджені в Україні Правила експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла дійсно визначають рівень мертвого об’єму Дністровського водосховища на позначці 102,5 м, тоді як нормальний підпірний рівень становить 121 м.

Однак сама різниця майже у десять метрів між нинішньою відміткою та рівнем мертвого об’єму не означає наявності аналогічного «запасу безпеки». Водосховище має складну морфометрію, а оцінка його водогосподарської стійкості залежить не лише від абсолютної позначки рівня, а й від обсягу корисного запасу, динаміки припливу, необхідних попусків, питного водопостачання, екологічних потреб нижнього Дністра та прогнозу водності на наступні тижні.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Тому тривале маловоддя слід розглядати вже не лише як екологічну або транскордонну проблему, а як потенційний фактор водної безпеки Одеської агломерації.

Безпосередньої підстави говорити, що Одеса найближчим часом залишиться без води, наразі немає. Водночас продовження нинішньої тенденції може посилити декілька взаємопов’язаних ризиків.

Насамперед подальше скорочення стоку здатне ускладнювати умови роботи водозабору у нижній течії Дністра. Особливо небезпечним сценарієм стане ситуація, коли через виснаження регулюючого запасу водосховища обсяг води, що надходить у нижній Дністер, дедалі більше визначатиметься природним припливом із верхньої частини басейну. Міністерство довкілля Молдови вже попереджало, що за такого сценарію стік може суттєво зменшитися.

Другим фактором є якість води. Зменшення водності означає менший потенціал природного розбавлення забруднюючих речовин, підвищення температури води та зниження здатності річкової екосистеми до самоочищення. Це особливо важливо з огляду на те, що державний моніторинг ще у червні 2026 року фіксував у районі Біляївки та Маяків перевищення окремих нормативних показників, зокрема ХСК і БСК₅, а також наявність окремих забруднюючих речовин. Маловоддя не є автоматичною причиною таких перевищень, однак воно здатне зменшувати стійкість водної системи до забруднення.

Окремим довгостроковим ризиком для нижнього Дністра є проникнення більш мінералізованих вод із Дністровського лиману в річкову систему за поєднання дуже низького річкового стоку та несприятливих нагінних явищ. Наукові дослідження розглядають такий сценарій саме з точки зору потенційного впливу на зону питного водозабору Одеси. Йдеться не про те, що засолення водозабору вже відбувається, а про додатковий ризик, який зростає за екстремально низької водності.

Таким чином, критичність нинішньої ситуації не варто оцінювати винятково за відстанню від позначки 112,35 м до рівня мертвого об’єму 102,5 м. Значно важливішим показником є співвідношення між природним припливом, необхідними попусками та швидкістю використання накопиченого запасу води.

На думку Інституту Дунайських досліджень, у нинішніх умовах першочергового значення набувають постійний спільний українсько-молдовський моніторинг, прозорий обмін даними про фактичний приплив і запаси води, контроль якості води в районі Біляївського водозабору та завчасна розробка сценаріїв для Одеської агломерації на випадок подальшого скорочення стоку.

Поки що в доступних офіційних повідомленнях Одеської міської влади та оператора водопостачання немає підтвердження введення обмежень водопостачання Одеси саме через маловоддя Дністра. Тому говорити про неминучий перехід міста на погодинну подачу води передчасно. Однак нинішня динаміка Дністра свідчить, що питання водної безпеки Одеси вже потребує не реактивного, а превентивного управління.