Підвищення рівня Дунаю дозволило АЕС «Пакш» майже відновити повну потужність другого енергоблоку

Поступове підвищення рівня води в Дунаї дозволило угорській АЕС «Пакш» розпочати відновлення потужності другого енергоблоку, який протягом одинадцяти днів працював лише на 50% через рекордне обміління річки.

Як повідомила MVM Paksi Atomerőmű, 10 серпня о 18:00 фахівці станції розпочали поетапне нарощування потужності блоку №2. Рішення стало можливим після помірного підвищення рівня Дунаю та покращення технічних умов для роботи систем охолодження.

Через надзвичайно низький рівень води раніше були зупинені енергоблоки №1, №3 та №4, тоді як блок №2 протягом одинадцяти днів працював на половині своєї номінальної потужності. Персонал станції готувався навіть до можливого відключення останньої генеруючої потужності та переходу до режиму безпечного охолодження реакторів.

За даними Reuters, рівень Дунаю поблизу Пакша піднявся приблизно на 19 сантиметрів порівняно з мінімальним значенням попереднього тижня. Це дозволило розпочати повернення в роботу додаткового турбогенератора.

Відновлення здійснюється не одномоментно, а в кілька послідовних етапів під постійним контролем експлуатаційного персоналу, фахівців із ядерної безпеки та регуляторних органів. Оператор наголошує, що пріоритетом залишається стабільна та безпечна робота обладнання, а не максимальне нарощування виробництва.

Увечері 10 серпня потужність другого блоку вже перевищила 300 МВт. Станом на 11:33 11 серпня, за оперативними даними угорського ядерного регулятора, блок №2 виробляв 476 МВт із номінальних близько 500 МВт. Водночас три інші енергоблоки залишалися зупиненими.

Таким чином, станція поки що залишається далеко від своєї загальної встановленої потужності близько 2 ГВт, однак повернення другого блоку майже до номінального режиму суттєво зменшує дефіцит внутрішньої генерації та потребу Угорщини у додатковому імпорті електроенергії.

Від кількох міліметрів до відновлення генерації

Інститут Дунайських досліджень раніше повідомляв, що на початку серпня АЕС «Пакш» фактично опинилася за кілька міліметрів від повного припинення виробництва електроенергії.

4 серпня падіння рівня Дунаю тимчасово припинилося, а вода піднялася приблизно лише на 1,5 сантиметра. Цього виявилося достатньо, щоб зберегти в роботі останню турбіну станції, яка на той момент виробляла близько 240 МВт. Загальна генерація АЕС скоротилася тоді до трохи більше ніж 10% її встановленої потужності.

Нинішнє підвищення рівня води створило значно сприятливіші умови та дозволило перейти від режиму фактичного збереження мінімальної генерації до поступового відновлення виробництва.

Водночас оператор АЕС наголошує, що посушливий період не завершився. У разі нового падіння рівня Дунаю станція може знову застосувати обмеження потужності.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що ситуація навколо АЕС «Пакш» наочно демонструє, наскільки тісно в сучасній Європі пов’язані водна та енергетична безпека.

«За декілька днів зміна гідрологічної ситуації на Дунаї фактично визначила, чи працюватиме найбільший енергогенеруючий об’єкт Угорщини на мінімальній потужності, чи зможе розпочати відновлення виробництва. Це вже не окремий технологічний епізод, а прояв системної залежності енергетичної інфраструктури Дунайського регіону від водності річки», — зазначають в ІДД.

Особливого значення набуває той факт, що аналогічні проблеми одночасно виникають і нижче за течією. У Румунії рекордно низький стік Дунаю створив загрозу роботі АЕС «Чернаводе», де водність річки також безпосередньо впливає на можливості охолодження енергоблоків. Станом на 11 серпня румунська влада розглядала ризик зупинки єдиного працюючого реактора у разі подальшого падіння рівня води.

На думку Інституту, одночасні труднощі «Пакша» та «Чернаводе» свідчать про формування нового типу регіонального ризику, коли тривала посуха та екстремально низька водність Дунаю можуть впливати не тільки на судноплавство, сільське господарство й водопостачання, але й безпосередньо на стабільність національних енергосистем.

«Дунай дедалі чіткіше проявляє себе як спільна інфраструктурна система Європи. Його гідрологічний режим одночасно впливає на судноплавство, порти, аграрний експорт, промисловість та атомну енергетику. Тому адаптація до тривалих періодів низької водності повинна стати одним із центральних напрямів регіональної політики країн Дунайського басейну», — наголошують в Інституті Дунайських досліджень.

Ситуація навколо «Пакша» також актуалізує питання довгострокової адаптації великих енергетичних об’єктів до кліматичних змін. Йдеться про модернізацію систем охолодження, розвиток альтернативних технічних рішень, збільшення резервних генеруючих і накопичувальних потужностей та подальшу інтеграцію електроенергетичних систем країн Центральної і Південно-Східної Європи.

Підвищення рівня Дунаю дало Угорщині важливе оперативне полегшення. Однак події останніх тижнів показали, що питання водності найбільшої річки ЄС дедалі більше стає не лише екологічною чи транспортною, а й стратегічною енергетичною проблемою всього Дунайського регіону.