Молдова оцінює потенційний транзит українських вантажів залізницею у 600 тис. тонн

Міністерство інфраструктури та регіонального розвитку Молдови уточнило параметри механізму підтримки транзитних залізничних перевезень вантажів з України. За оцінкою відомства, потенційний обсяг таких перевезень до кінця 2026 року може становити близько 600 тис. тонн.

У міністерстві наголосили, що 50-відсоткове зниження тарифу стосується виключно транзитних залізничних перевезень з України і діятиме до кінця поточного року.

Водночас раніше озвучений показник у 4,5 млн тонн не є погодженим обсягом українського транзиту. Йдеться про розрахункову річну пропускну спроможність залізничного коридору між Україною та Молдовою.

За інформацією молдовського відомства, державне підприємство Calea Ferată din Moldova (CFM) організовуватиме транзитні перевезення з урахуванням фактичної пропускної спроможності залізничної інфраструктури, наявності рухомого складу, графіків руху та заявок молдовських експортерів.

Міністерство також заявило, що механізм постійно контролюватиметься і за необхідності коригуватиметься у разі виникнення затримок або додаткового навантаження на національний експорт.

Окремо у Кишиневі відреагували на занепокоєння молдовських аграрних об’єднань. У міністерстві зазначили, що наразі немає даних, які свідчили б про те, що український транзит блокує експорт молдовської продукції, збільшує витрати місцевих виробників або створює умови для потрапляння на внутрішній ринок товарів, заявлених як транзитні.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

На думку експертів Інституту Дунайських досліджень, уточнення молдовською стороною реального потенційного обсягу українського транзиту є важливим для зниження напруженості навколо питання використання транспортної інфраструктури країни.

Показник у 600 тис. тонн принципово відрізняється від максимальної технічної пропускної спроможності коридору у 4,5 млн тонн і свідчить про те, що на цьому етапі йдеться не про масштабне перенаправлення українських вантажопотоків через територію Молдови, а про формування додаткового резервного логістичного маршруту.

Для України цей механізм має особливе значення в умовах нестабільності морської та дунайської логістики. Розширення можливостей залізничного транзиту через Молдову здатне підвищити стійкість експортної системи, створюючи альтернативу у випадку обмежень роботи окремих портів або транспортних коридорів.

Водночас для Молдови ключовим залишається питання балансу між транзитною функцією країни та забезпеченням пріоритетного доступу до інфраструктури для власних виробників і експортерів. Тому принципово важливим є заявлений урядом механізм оперативного коригування обсягів транзиту залежно від завантаження залізниці та потреб молдовського бізнесу.

З погляду ІДД, найбільш ефективною моделлю могла б стати скоординована система управління вантажопотоками України, Молдови та Румунії, яка поєднувала б залізничні маршрути з можливостями дунайських і чорноморських портів.

Фактично йдеться про поступове формування єдиного транспортно-логістичного простору Нижнього Дунаю, де молдовська залізнична інфраструктура може виконувати функцію важливого сполучного елементу між українськими виробниками, дунайськими портами та транспортною системою Європейського Союзу.

Для стабільної роботи такого механізму необхідними залишаються прозоре планування вантажопотоків, координація залізничних адміністрацій, недопущення дискримінації національних експортерів та синхронізація роботи прикордонної, портової і залізничної інфраструктури.

Інститут Дунайських досліджень вважає, що розвиток українського транзиту через Молдову слід розглядати не як конкуренцію між національними експортними потоками, а як елемент підвищення транспортної стійкості всього регіону Нижнього Дунаю.