• Україна Україна
  • Німеччина Німеччина
  • Австрія Австрія
  • Словаччина Словаччина
  • Угорщина Угорщина
  • Хорватія Хорватія
  • Сербія Сербія
  • Болгарія Болгарія
  • Румунія Румунія
  • Молдова Молдова
Всі новини Новини

Критичне обміління Дунаю загрожує роботі АЕС «Козлодуй» — експерт

Подальше зниження рівня води в Дунаї може створити критичні обмеження для роботи болгарської АЕС «Козлодуй». Якщо вода на болгарській ділянці річки опуститься ще приблизно на 30 сантиметрів, атомна електростанція може бути змушена повністю припинити виробництво електроенергії.

Про це заявив колишній голова правління АЕС «Козлодуй» та експерт з ядерної енергетики Георгій Кащієв.

За його словами, до першого критичного рівня води, за якого станція повинна буде розпочати зниження потужності, залишається лише 10–12 сантиметрів.

Станом на 11 серпня два діючі енергоблоки АЕС «Козлодуй» потужністю по 1000 МВт продовжували працювати відповідно до виробничого графіка. Водночас Міністерство енергетики Болгарії попереджає, що критично низький рівень Дунаю може зберігатися й найближчими днями.

На станції вже реалізовано комплекс технічних та організаційних заходів для підтримання її роботи. Зокрема, забезпечується функціонування берегових насосних станцій, які подають воду до циркуляційних систем і систем технічного охолодження.

АЕС також проводить очищення каналів між Дунаєм та береговою насосною станцією для максимізації припливу води. У технологічних водосховищах підтримується максимально можливий рівень, а теплообмінники, що використовують дунайську воду, проходять профілактичне очищення.

Однак навіть за таких заходів ситуація залишається складною і потребує постійного контролю.

За словами Георгія Кащієва, критичне падіння рівня Дунаю може призвести до виникнення кавітації в насосах — режиму, за якого їх подальша експлуатація стає неможливою.

«Якщо насоси на станції доведеться вимкнути, вода перестане надходити, конденсатори турбін не зможуть охолоджуватися, і станцію необхідно буде зупинити», — пояснив експерт.

Ситуація в Болгарії розвивається на тлі аналогічних проблем в інших країнах Нижнього та Середнього Дунаю.

Румунська Nuclearelectrica, оператор АЕС «Чернавода», також попередила про можливість контрольованого зупинення другого енергоблоку через надзвичайно низький рівень води в Дунаї, спричинений тривалою посухою.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що ситуація навколо АЕС «Козлодуй» ,«Чернавода» та “Пакш” демонструє системний характер сучасної гідрологічної кризи на Дунаї.

Низький рівень води вже не можна розглядати виключно як проблему річкового судноплавства. Дефіцит водних ресурсів одночасно впливає на транспорт, енергетику, промисловість, сільське господарство та стан водних екосистем. Особливо чутливою до таких змін є теплова й атомна генерація, для якої великі річки виконують функцію джерела технічної води та природного елемента систем охолодження.

Сітуація з АЕС є  показовими прикладами того, наскільки енергетична безпека держав Нижнього Дунаю залежить від стабільності гідрологічного режиму річки. Якщо тенденція до тривалих періодів маловоддя зберігатиметься, проблема може перейти від окремих сезонних обмежень до структурного фактора планування роботи енергетичних систем.

Ситуація потребує і ширшого регіонального погляду. Упродовж нинішнього періоду низької водності проблеми з охолодженням енергетичних об'єктів виникали також на інших ділянках Дунайського басейну. Це свідчить про формування взаємозалежності між кліматичними змінами, водною та енергетичною безпекою.

На думку експертів ІДД, для країн Дунайського регіону актуальним стає створення спільної системи оцінки гідрологічних ризиків для критичної інфраструктури. Така система повинна поєднувати довгострокове прогнозування водності, координацію операторів енергетичних об'єктів, модернізацію водозабірної інфраструктури та розроблення сценаріїв роботи енергосистем за умов екстремально низького стоку.

Для України ця тенденція також має стратегічне значення. Дунай сьогодні є одночасно важливою транспортною артерією, елементом екологічної системи та складовою транскордонної інфраструктурної безпеки. Тому адаптація до маловоддя повинна розглядатися вже не як суто природоохоронне питання, а як один із напрямів комплексної політики стійкості всього Нижнього Дунаю.

Події навколо АЕС «Козлодуй» , «Чернавода», та “Пакш” фактично демонструють нову реальність: рівень води в Дунаї дедалі безпосередніше визначає не лише можливості судноплавства, а й надійність енергопостачання цілих держав регіону.