Виробництво електроенергії в Болгарії зросло на 6,8%, споживання — на 6,6%

У Болгарії з початку 2026 року зберігається позитивна динаміка виробництва електроенергії. У період із 1 січня до 2 серпня загальний обсяг генерації становив 25 950 ГВт·год, що на 6,84% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

За даними Оператора електроенергетичної системи Болгарії ESO, внутрішнє споживання електроенергії за цей час збільшилося на 6,55% — до 24 288 ГВт·год. Таким чином, темпи зростання виробництва дещо випередили динаміку попиту, що дозволило країні зберегти профіцит електроенергії.

Позитивне сальдо зовнішнього обміну електроенергією за звітний період досягло 1 663 ГВт·год. Для порівняння, у відповідному періоді 2025 року профіцит становив 1 494 ГВт·год. Отже, експортний потенціал болгарської енергосистеми збільшився приблизно на 11%.

Помітне зростання зафіксоване у секторі відновлюваної енергетики. Обсяг електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел і переданої через магістральну мережу, зріс на 13,44% — до 2 773 ГВт·год. У розподільчих мережах виробництво відновлюваної енергії збільшилося на 5,08% і становило 2 598 ГВт·год.

Найбільш динамічне зростання продемонструвала гідроенергетика. Болгарські гідроелектростанції виробили 3 337 ГВт·год електроенергії проти 1 751 ГВт·год за аналогічний період минулого року. Таким чином, обсяг гідрогенерації зріс більш ніж на 90%.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Зростання виробництва електроенергії в Болгарії свідчить про достатню адаптивність національної енергосистеми до збільшення внутрішнього попиту. Особливо важливим є те, що розширення генерації відбувається одночасно зі збереженням профіцитного торговельного балансу, який посилює роль Болгарії як експортера електроенергії у Південно-Східній Європі.

Водночас структура приросту виробництва демонструє посилення залежності енергетичних результатів від гідрологічних і метеорологічних умов. Майже дворазове збільшення гідрогенерації стало одним із головних факторів загального зростання виробництва. Проте така динаміка не може розглядатися як гарантована довгострокова тенденція, оскільки водність річок і наповнення водосховищ дедалі більше залежать від нерівномірності опадів, посух і кліматичних аномалій.

Для Болгарії, як і для інших держав Дунайського регіону, принципового значення набуває збалансоване поєднання атомної, теплової, гідроенергетичної, сонячної та вітрової генерації. Зростання частки відновлюваних джерел створює нові можливості для декарбонізації, але водночас підвищує потребу в системах накопичення енергії, маневрових потужностях і модернізації електричних мереж.

Інститут Дунайських досліджень зазначає, що профіцит болгарської енергосистеми має не лише національне, а й регіональне значення. Посилення міждержавних електричних з’єднань між Болгарією, Румунією, Грецією, Сербією та іншими країнами регіону може сприяти взаємному компенсуванню дефіцитів, зменшенню цінових коливань і підвищенню стійкості енергопостачання.

Поточні показники є позитивним сигналом, однак стратегічним завданням залишається не лише нарощування обсягів виробництва, а й формування гнучкої енергетичної системи, здатної стабільно функціонувати за умов посухи, пікового споживання та швидкого збільшення частки змінної відновлюваної генерації.