Молдова та Румунія посилюють співпрацю для прискорення транскордонних перевезень

Прикордонні та митні органи Республіки Молдова і Румунії домовилися посилити координацію роботи на спільному кордоні та продовжити механізм скоординованого контролю в пункті пропуску Леушень–Албіца.

Робоча зустріч керівників профільних служб двох держав відбулася на найбільш завантаженому автомобільному переході між Молдовою та Румунією. Учасники проаналізували оперативну ситуацію, ефективність спільного контролю та заходи, необхідні для скорочення черг у період сезонного зростання пасажирських і транспортних потоків.

На окремих пунктах пропуску навантаження істотно перевищує минулорічні показники. Зокрема, через пункт Скулень упродовж 1–2 серпня пройшли близько 30 тисяч осіб і понад 7,6 тисячі транспортних засобів, що приблизно на 40% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Сторони погодили оперативний обмін інформацією, синхронізацію роботи прикордонних і митних служб, ефективніше використання смуг руху та залучення додаткового персоналу в години пікового навантаження.

Одним із ключових рішень стало продовження строку дії Угоди про скоординований контроль у пункті Албіца–Леушень із шести місяців до одного року. Такий формат передбачає послідовне проходження молдовського та румунського контролю в одному місці на території Румунії, що скорочує час перетину кордону та усуває дублювання процедур.

Механізм діє з 2023 року і розглядається сторонами як ефективна модель управління кордоном. У перспективі його планують поширити на інші пункти пропуску між Молдовою та Румунією.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Розвиток скоординованого контролю між Молдовою та Румунією є не лише технічним заходом зі скорочення черг, а й складовою інтеграції транспортного та митного простору Молдови з Європейським Союзом.

Зростання транскордонного руху свідчить про посилення економічних і соціальних зв’язків, але водночас демонструє обмежену пропускну спроможність наявної інфраструктури. Тому довгострокове рішення має передбачати модернізацію під’їзних доріг, терміналів, зон накопичення транспорту, цифрових систем управління чергами та електронного обміну митними даними.

Продовження скоординованого контролю на один рік підвищує стабільність механізму та створює умови для його переходу від експериментального режиму до постійної моделі роботи.

Для України модернізація молдовсько-румунського кордону також має стратегічне значення, оскільки через Молдову проходять альтернативні маршрути, що поєднують українські регіони та порти з Румунією і внутрішнім ринком ЄС.

Безумовно, можна констатувати, що  розвиток прикордонної інфраструктури між Молдовою та Румунією зміцнює транспортну стійкість усього регіону Нижнього Дунаю та розширює можливості європейських «Шляхів солідарності».