Німеччина запроваджує надзвичайні логістичні заходи через обміління Рейну, Дунаю та Ельби

Німеччина готує комплекс термінових заходів для підтримки вантажних перевезень і стабільності ланцюгів постачання на тлі критично низьких рівнів води в Рейні, Дунаї та Ельбі.

Після спеціальної конференції з питань маловоддя, що відбулася 6 серпня в Бонні, федеральний міністр транспорту Німеччини Штеффен Більгер заявив про необхідність оперативного перерозподілу частини вантажопотоків із внутрішніх водних шляхів на автомобільний та залізничний транспорт.

Одним із ключових короткострокових рішень може стати запровадження винятків із заборони руху вантажних автомобілів у неділю та святкові дні для категорій вантажів, які найбільше постраждали через обмеження річкового судноплавства.

Федеральне міністерство транспорту має узгодити відповідний механізм із 16 федеральними землями. Паралельно планується прискорити процедури погодження важких автомобільних перевезень для вантажів, які необхідно терміново перенаправляти з річкових маршрутів на дороги.

«Ми не можемо вплинути на погоду, але можемо зробити так, щоб наша економіка краще пройшла через ці складні тижні», — заявив Більгер.

Німецька влада також намагається мінімізувати додаткові інфраструктурні обмеження. Державній компанії, що управляє федеральними автомагістралями, доручено не допускати блокування альтернативних маршрутів дорожніми роботами, яких можна уникнути. Частину запланованих робіт на шлюзах внутрішніх водних шляхів також пропонується відкласти, щоб не створювати додаткових перешкод для судноплавства.

Особлива роль у кризовій схемі відводиться залізниці. За інформацією міністра, DB Cargo готова допомогти промисловим підприємствам переносити частину вантажів із річкового транспорту на залізничний та спільно з іншими операторами організовувати додаткові вантажні потужності в масштабах Європи.

Це особливо важливо для постачання енергоресурсів, сировини та промислової продукції, оскільки Рейн залишається одним із головних транспортних коридорів європейської економіки.

Ситуація вже виходить за межі суто транспортної проблеми. За даними німецьких інформаційних систем, станом на початок серпня екстремально низькі рівні води фіксувалися приблизно на 44% контрольних пунктів Рейну, 16% — Ельби та майже 78% — Дунаю. У Кельні рівень Рейну 6 серпня знизився до 67 см, повторивши нещодавно встановлений історичний мінімум.

Низька водність безпосередньо позначається на економіці річкових перевезень. На проблемній ділянці Рейну біля Кауба судноплавна глибина наприкінці липня наближалася до рекордно низьких значень. Через це частина вантажних суден могла використовувати лише близько 20% своєї звичайної вантажопідйомності, що різко підвищувало собівартість транспортування. Ставки перевезення нафтопродуктів танкерами між Роттердамом і Карлсруе за місяць зросли більш ніж утричі.

Німецькі економісти вже допускають, що тривале маловоддя може знизити ВВП країни у третьому кварталі 2026 року приблизно на 0,1–0,2%, що відповідає потенційним втратам доданої вартості в обсязі близько 1–2 млрд євро.

При цьому уряд Німеччини наголошує, що адаптація річкової інфраструктури не повинна здійснюватися за рахунок екологічної безпеки та деградації річкових екосистем.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що ситуація в Німеччині демонструє перехід проблеми маловоддя з категорії сезонного природного явища до рівня системного ризику для транспортної та економічної безпеки Європи.

Одночасне зниження водності Рейну, Дунаю та Ельби є особливо показовим, оскільки йдеться не про окремий локальний транспортний коридор, а про значну частину європейської мережі внутрішніх водних шляхів.

Німецька модель реагування фактично ґрунтується на принципі мультимодальної резервованості: коли пропускна спроможність річкового транспорту знижується, держава оперативно створює умови для перенесення вантажів на залізницю та автомобільні дороги. Водночас нинішня ситуація показує і межі такого підходу. Залізничні та автомобільні коридори також мають обмежену пропускну спроможність, а масове перенесення вантажів із річок призводить до зростання логістичних витрат, навантаження на інфраструктуру та екологічних витрат.

Для Дунайського регіону це має стратегічне значення. Проблема обміління вже не може розглядатися виключно як питання забезпечення гарантованих суднових глибин. Вона потребує комплексної адаптації транспортної системи — розвитку залізничних підходів до портів, резервних автомобільних маршрутів, сучасного малотоннажного і низькоосадкового флоту, цифрового управління вантажопотоками та координації між державами басейну.

Для України цей досвід особливо актуальний з огляду на значення портів Нижнього Дунаю та дунайського напрямку для зовнішньої торгівлі. Рені, Ізмаїл і пов’язана з ними транспортна інфраструктура повинні розглядатися не ізольовано, а як частина єдиної мультимодальної системи Дунайського регіону.

Кліматичні зміни поступово змінюють саму модель функціонування європейської річкової логістики. Тому питання водності Дунаю, Рейну та інших великих річок стає не лише екологічним або гідрологічним, а й стратегічним питанням економічної стійкості, енергетичної безпеки та конкурентоспроможності Європи.