ЄС назвав Дунайський коридор найперспективнішою альтернативою для українського агроекспорту

Європейський Союз продовжуватиме підтримувати доступ української сільськогосподарської продукції до міжнародних ринків на тлі посилення російських атак на морські порти та транспортну інфраструктуру України. За оцінкою Європейської комісії, Дунайський коридор наразі залишається найперспективнішою альтернативою з погляду потенційної пропускної спроможності.

У Єврокомісії зазначають, що уважно стежать за ситуацією в Чорному морі та оцінюють наслідки порушення логістики не лише для українського аграрного сектору й економіки, але й для глобальної продовольчої безпеки.

На тлі зростання ризиків для морського судноплавства ЄК підтримує постійний контакт з Україною та сусідніми державами. Одним із головних інструментів залишаються «Коридори солідарності», через які Європейський Союз намагається адаптувати транспортні потужності до збільшення попиту на альтернативні маршрути.

З травня 2022 року через «Коридори солідарності» Україна експортувала близько 103 млн тонн сільськогосподарської продукції, з яких приблизно 95 млн тонн становили зернові, олійні культури та пов’язані з ними товари. Водночас після відновлення роботи українського морського коридору основні обсяги аграрного експорту знову були переорієнтовані на Чорне море.

Нова хвиля атак на портову та транспортну інфраструктуру знову підвищує стратегічне значення Дунайського маршруту. Йдеться насамперед про українські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, подальше транспортування вантажів Дунаєм і через територію Румунії, а також доступ до портової та залізничної інфраструктури країн ЄС.

Водночас можливості Дунайського коридору залежать від низки факторів: гідрологічної ситуації, доступності флоту, швидкості проходження суден, роботи каналів і портів, прикордонних процедур, залізничної інфраструктури та координації між Україною, Румунією і Молдовою.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

В Інституті Дунайських досліджень зазначають, що позиція Європейської комісії фактично підтверджує зміну стратегічного статусу українського Дунаю. Якщо до 2022 року дунайські порти переважно доповнювали чорноморську логістику, то в умовах війни вони перетворилися на елемент системи економічної та продовольчої безпеки України і Європейського Союзу.

При цьому Дунай не може повністю замінити глибоководні порти Великої Одеси. Його стратегічна функція полягає передусім у створенні стійкої альтернативної системи, яка дозволяє зберігати частину експортних потоків навіть за суттєвого погіршення безпекової ситуації в Чорному морі.

Тому основним завданням має стати не тимчасове перенаправлення вантажів на Дунай у періоди криз, а довгострокове збільшення пропускної спроможності всього коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС. Це потребує синхронізації роботи портів, залізниці й автомобільної інфраструктури, розвитку перевалки, модернізації прикордонних переходів, скорочення часу проходження суден та постійної координації навігації.

Окремим фактором стає маловоддя Дунаю. Кліматичні зміни дедалі більше впливатимуть на осадку суден і фактичну вантажопідйомність річкового флоту. Відтак розвиток Дунайського коридору повинен одночасно враховувати транспортну, безпекову та водну складові.

На думку ІДД, саме за такого підходу Дунай може перетворитися з резервного маршруту воєнного часу на постійний стратегічний транспортний коридор, інтегрований у логістичну систему Європейського Союзу та здатний посилити стійкість українського експорту після завершення війни.