Сербія розширює швидкісну залізничну мережу: Балкани посилюють європейську ланку Середнього коридору

Сербія не обмежує модернізацію залізничної інфраструктури маршрутом Белград—Будапешт і готується до розвитку швидкісного сполучення в південному напрямку — до Ниша та кордонів сусідніх балканських держав.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що пряме залізничне сполучення між Белградом і Будапештом планують відкрити у вересні або, найпізніше, на початку жовтня 2026 року. На угорській частині маршруту вже завершували перевірку систем сигналізації та безпеки ETCS Level 2, а також проводили тестові поїздки сербських швидкісних поїздів.

Орієнтовна тривалість прямої подорожі між двома столицями становитиме близько трьох годин двадцяти хвилин. Водночас попередні строки запуску цього сполучення неодноразово переносилися.

Наступним стратегічним проєктом має стати модернізація приблизно 230-кілометрової залізниці Белград—Ниш. Проєкт передбачає збільшення швидкості руху поїздів до 200 км/год, а завершення робіт заплановано на 2029 рік.

Європейський фінансовий пакет для його реалізації становить близько 2,2 млрд євро, включно з кредитами Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції і розвитку, а також грантовою підтримкою ЄС у розмірі 598 млн євро.

Болгарська ланка

Паралельно Болгарія модернізує залізничне сполучення між Софією та сербським кордоном. Консорціум Hitachi Rail і CERB отримав контракт на впровадження Європейської системи управління залізничним рухом ERTMS на 35-кілометровій двоколійній ділянці Волуяк—Драгоман.

Проєкт передбачає встановлення обладнання ETCS Level 1 і системи зв’язку GSM-R. Нова цифрова інфраструктура підтримуватиме рух зі швидкістю до 160 км/год, підвищуватиме безпеку та забезпечуватиме технологічну сумісність із європейською залізничною мережею.

Ділянка є частиною транспортного коридору Orient/East–Med, який з’єднує Центральну та Південно-Східну Європу.

Турецьке продовження

Ще однією складовою майбутньої регіональної мережі є залізниця Халкали—Капикуле, яка має забезпечити швидше сполучення Стамбула з турецько-болгарським кордоном.

Загальна протяжність маршруту становить 229 км. Він будується як двоколійна електрифікована лінія для пасажирських і вантажних перевезень із проєктною швидкістю до 200 км/год. На 153-кілометровій ділянці Черкезкьой—Капикуле вже проведено тестові поїздки, а введення її в експлуатацію заплановано до кінця 2026 року.

Після завершення всього проєкту тривалість пасажирської подорожі між Халкали та Капикуле має скоротитися із чотирьох до півтори години, а перевезення вантажів — із 8,5 до 3,5 години. Пропускну спроможність планують збільшити з 1,5 млн до 9,5 млн тонн вантажів на рік.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Залізничні проєкти Сербії, Угорщини, Болгарії та Туреччини варто розглядати не як ізольовані національні ініціативи, а як складові ширшої перебудови транспортної архітектури Центральної та Південно-Східної Європи. У перспективі вони можуть сформувати взаємопов’язану мережу від Будапешта через Белград і Софію до Стамбула, забезпечивши вихід до маршрутів у напрямку Південного Кавказу та Центральної Азії.

Для Середнього коридору це означає поступове посилення його європейської ланки. Розвиток залізниць на Балканах здатен скоротити час доставки вантажів, збільшити пропускну спроможність і створити додаткові маршрути між Каспійським регіоном, Туреччиною та ринками Європейського Союзу.

Водночас модернізація окремих ділянок ще не утворює безперервного швидкісного коридору. Його ефективність залежатиме від сумісності систем сигналізації, усунення інфраструктурних обмежень, розвитку вантажних терміналів, узгодження графіків і тарифів, а також скорочення часу прикордонного та митного контролю.

Саме координація цих складових визначатиме, чи перетворяться масштабні національні інвестиції на єдину конкурентоспроможну залізничну вісь між Європою та Азією.