Україна та Румунія створять спільний координаційний центр для прискорення судноплавства Сулінським каналом

Україна та Румунія домовилися створити спільний координаційний центр Адміністрації морських портів України (АМПУ) та Адміністрації Нижнього Дунаю Румунії (AFDJ), який забезпечуватиме постійну оперативну взаємодію та координацію руху суден Сулінським каналом.

Рішення ухвалено за результатами робочої зустрічі представників України, Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії, AFDJ та Європейської комісії. Українську сторону представляли керівництво ДП «АМПУ» та Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З румунської сторони у переговорах взяли участь державний секретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Ірінел Іонел Скріоштяну, генеральна директорка AFDJ Анджела-Стела Іван, директор з питань судноплавних шляхів AFDJ Богдан Біке-Бенуце та представник міністерства Іонут Петреску. Європейську комісію представляв керівник команди «Шляхи солідарності» Алан Барон.

Головною темою переговорів стало збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден, що прямують, зокрема, до українських портів Дунайського кластеру.

За результатами зустрічі сторони домовилися:

• створити постійний координаційний центр АМПУ та AFDJ для оперативного управління рухом флоту;

• збільшити кількість оглядових груп румунських митних та прикордонних служб для одночасного оформлення більшої кількості суден;

• продовжити реалізацію проєкту PRIMUS, що має розширити можливості нічного проведення суден Сулінським каналом;

• організувати спільні тренінги для українських і румунських морських агентів та митних брокерів щодо процедур оформлення відповідно до правил Шенгенської зони;

• координувати подальші заходи для збільшення кількості суден, які можуть проходити Сулінським каналом.

Домовленості набувають особливого значення на тлі суттєвого навантаження на Дунайський транспортний коридор. За даними Reuters, станом на 25 серпня біля Сулінського каналу очікували проходження до 70 суден, тоді як фактичний темп проходження в окремі періоди становив лише два-три судна на добу. Серед факторів затримок називалися дефіцит лоцманів, процедури оформлення, безпекові обмеження та повітряні тривоги в українських портах.

Румунська сторона також звернула увагу на необхідність коректного визначення причин затримок суден. В АМПУ наголосили, що перед публічними висновками необхідно перевіряти своєчасність та правильність оформлення документів і проходження відповідних процедур.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Створення постійного координаційного центру АМПУ–AFDJ є значно важливішим рішенням, ніж просто ще один механізм міжвідомчої комунікації. Фактично йдеться про перехід до елементів спільного оперативного управління одним із ключових транспортних вузлів Нижнього Дунаю.

Сулінський канал сьогодні є критично важливою частиною логістичної системи українських дунайських портів. Тому його реальна пропускна спроможність визначається не лише фізичними характеристиками водного шляху. Вона залежить одночасно від наявності лоцманів, швидкості митного та прикордонного оформлення, обміну інформацією, роботи портових агентів, можливості нічної навігації та оперативної синхронізації української й румунської сторін.

Саме тому найбільший практичний ефект може дати одночасне впровадження кількох рішень: єдиного координаційного механізму, збільшення кількості оглядових груп та повноцінного використання каналу в нічний час. Якщо ці заходи будуть реалізовані комплексно, вони здатні не лише скоротити черги, а й зробити проходження Суліни значно більш прогнозованим для судновласників, вантажовласників та українських портових операторів.

Окреме значення має участь Європейської комісії. Дунайський маршрут уже є складовою системи EU–Ukraine Solidarity Lanes, через яку з травня 2022 року Україна експортувала близько 230 млн тонн товарів. ЄС безпосередньо пов'язує подальший розвиток «Шляхів солідарності» з усуненням логістичних вузьких місць, удосконаленням управління транспортними потоками та спрощенням процедур.

Для України стратегічне завдання полягає в тому, щоб перейти від реагування на черги та окремі кризові ситуації до постійної українсько-румунської системи управління судноплавством на Нижньому Дунаї. Створення координаційного центру АМПУ–AFDJ може стати першим практичним кроком саме до такої моделі.

У довгостроковій перспективі ефективність Сулінського каналу має розглядатися разом із розвитком портів Ізмаїл і Рені, української та румунської залізничної інфраструктури, автомобільних коридорів і портової системи Констанци. Тільки комплексна координація цих елементів дозволить сформувати стійкий Дунайсько-Чорноморський транспортний коридор Україна—Румунія—ЄС.