Румунія переходить до поетапного плану водозабезпечення АЕС «Чернавода»

Румунія готується до нового можливого погіршення гідрологічної ситуації на Дунаї та переходить від окремих екстрених заходів до формалізованої багаторівневої системи забезпечення водою АЕС «Чернавода». Національний комітет з надзвичайних ситуацій (CNSU) затвердив план, який має гарантувати подачу води, необхідної для безпечної експлуатації станції, на тлі прогнозованого нового зниження стоку Дунаю починаючи з 10 вересня.

Інститут Дунайських досліджень уже неодноразово звертав увагу на цю проблему протягом літа 2026 року, аналізуючи зупинку енергоблоків Чернаводи та надзвичайні гідротехнічні заходи, до яких була змушена вдатися Румунія. Нинішнє рішення CNSU свідчить, що проблема водозабезпечення найбільшої атомної генерації країни переходить із режиму тимчасового реагування до системного управління ризиками.

План передбачає створення поблизу Чернаводи, у районі з'єднання Старого Дунаю з входом до каналу Дунай—Чорне море, тимчасової, модульної, поетапної та оборотної системи втручання. Її мають активувати, якщо рівень води в басейні водозабору АЕС знизиться до позначки 1,58 метра.

На першому етапі передбачається розміщення завантажених суден або барж уздовж лінії довжиною приблизно 600 метрів. Вони мають змінити розподіл потоку таким чином, щоб більший обсяг води спрямовувався зі Старого Дунаю до входу в канал Дунай—Чорне море і далі — до водозабору атомної станції.

Другий етап передбачає створення на ділянці приблизно 170 метрів модульного перекриття з понтонів і гідробар'єрів. Як резервний варіант розглядається спорудження тимчасової кам'яно-накидної дамби.

Якщо цих заходів буде недостатньо, Національна адміністрація «Води Румунії» (ANAR) спільно з Nuclearelectrica має задіяти високопродуктивні насосні установки для примусової подачі додаткового обсягу води до системи охолодження АЕС. Роботи ANAR фінансуватимуться, зокрема, шляхом збільшення бюджету Міністерства навколишнього середовища за рахунок резервного фонду уряду.

Нинішній план є продовженням серії заходів, які Румунія реалізує протягом останніх тижнів для збереження водопостачання Чернаводи.

Раніше проводилися термінові днопоглиблювальні роботи, здійснювалося перенаправлення частини потоку, а біля рукава Бала були використані чотири завантажені каменем баржі для зміни гідравлічного режиму річки. Для підготовки кам'яного матеріалу застосовувалися також вибухові роботи.

У серпні CNSU додатково погодив продовження днопоглиблення, будівництво гідротехнічної споруди для спрямування води у бік каналу Дунай—Чорне море, використання резерву води самого каналу та тимчасове збільшення скидів із водосховищ на річці Олт.

Паралельно уряд активізував роботу над проєктом Bala 2, який має забезпечити довгострокове регулювання розподілу дунайського стоку в районі розгалуження рукавів. Для цього створено спеціальний міжвідомчий комітет, завданням якого є перегляд технічних параметрів проєкту та визначення оптимального рішення для водозабезпечення не лише діючих, але й майбутніх енергоблоків Чернаводи.

Проблема має особливе значення для енергосистеми Румунії. Енергоблок №1 Чернаводи був контрольовано зупинений 28 липня через безпрецедентно низький рівень Дунаю. 13 серпня Nuclearelectrica розпочала контрольовану зупинку блоку №2; оператор наголосив, що обидва блоки перебувають у безпечному стані, а рішення про їх перезапуск залежатиме від гідрологічних прогнозів і дотримання всіх параметрів ядерної безпеки.

Питання водозабезпечення стає ще важливішим з огляду на плани розширення Чернаводи. Проєкти блоків №3 і №4 передбачають будівництво ще двох реакторів CANDU 6 потужністю по 700 МВт кожен. За чинними планами Nuclearelectrica, їх введення в експлуатацію очікується у 2030 та 2031 роках відповідно.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Інститут Дунайських досліджень протягом останніх місяців послідовно звертав увагу на те, що ситуація навколо АЕС «Чернавода» є не окремим наслідком літньої посухи, а проявом значно ширшої проблеми — зростаючої залежності критичної енергетичної інфраструктури Дунайського регіону від гідрологічної стабільності річки.

Нинішнє рішення румунської влади фактично підтверджує необхідність переходу від короткострокових аварійних заходів до довгострокової адаптації. Якщо спочатку мова йшла про днопоглиблення, перенаправлення потоку та використання барж, то тепер формується багаторівнева система реагування, паралельно з відновленням роботи над стратегічним проєктом Bala 2.

Особливо важливо, що питання вже розглядається не лише в контексті двох діючих енергоблоків. Заплановане введення блоків №3 і №4 означає подвоєння встановленої ядерної потужності Чернаводи приблизно до 2,8 ГВт, а отже, надійність водозабезпечення має бути закладена в основу всієї довгострокової ядерно-енергетичної стратегії Румунії.

Для інших країн Дунайського басейну, включно з Україною, цей випадок також має принципове значення. Він показує, що зміни гідрологічного режиму Дунаю дедалі безпосередніше впливають не лише на судноплавство та аграрний сектор, а й на функціонування критичної енергетичної інфраструктури.

Чернавода сьогодні стає одним із найбільш показових прикладів того, як водна безпека Дунаю трансформується на фактор енергетичної та економічної безпеки всього регіону.