Молдова та Україна відклали рішення щодо режиму скидів води у Дністер

На позачерговому засіданні молдовсько-української Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер, яке відбулося 14 вересня, сторонам не вдалося узгодити новий режим скидів води з Дністровського водосховища. Ухвалення рішення відклали на два-три дні для проведення додаткових консультацій на національному рівні.

За інформацією виконавчого директора Міжнародної асоціації хранителів річки Eco-TIRAS Іллі Тромбицького, Україна та Молдова констатували критичне зменшення водності Дністра по обидва боки кордону. Падіння стоку та рівня річки вже позначилося не лише на водних екосистемах, а й на рівні води у прибережних криницях.

Особливо складна ситуація спостерігається в нижній течії Дністра. За оцінкою еколога, річкова екосистема дедалі більше зазнає лимніфікації — поступового набуття озерних рис, уповільнення течії та заростання водною рослинністю. Такі процеси погіршують кисневий і гідрологічний режими, змінюють умови існування водних організмів та створюють загрозу втрати окремих видів риб.

Під час засідання розглядалися два основні сценарії: зниження скиду з Дністровського водосховища до 20 м³/с або його збереження на рівні близько 50 м³/с. За словами Іллі Тромбицького, перший варіант відповідає інтересам української гідроенергетики, однак майже триразове скорочення нинішнього обсягу скиду може істотно посилити деградаційні процеси в нижній течії. Водночас навіть показник 50 м³/с уже оцінюється як недостатній для стабільного функціонування екосистеми.

Молдовська сторона запропонувала відкласти остаточне рішення для додаткових консультацій, а українська сторона підтримала цю пропозицію. Інформацію про результати засідання оприлюднили молдовські медіа з посиланням на Eco-TIRAS.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Ситуація на Дністрі свідчить про перехід від сезонного маловоддя до системної водної кризи, за якої потреби населення, енергетики та природних екосистем дедалі складніше забезпечувати одночасно. Проте екологічний стік не може розглядатися лише як залишковий ресурс, доступний після задоволення господарських потреб.

Різке скорочення скиду до 20 м³/с може мати каскадні наслідки для нижнього Дністра: подальше уповільнення течії, погіршення якості води, дефіцит кисню, посилення заростання русла та втрату нерестовищ. У перспективі це створюватиме ризики не лише для біорізноманіття, а й для питного водопостачання, рибного господарства та санітарного стану річки.

Україні та Молдові необхідно погодити не одноразовий компроміс, а спільний антикризовий протокол управління стоком. Він має передбачати мінімальний екологічно допустимий скид, оперативний обмін гідрологічними даними, систему порогових показників і перегляд режиму роботи водосховищ залежно від фактичної водності. В умовах тривалої посухи збереження екосистеми Дністра повинно бути складовою водної безпеки обох держав, а не другорядним обмеженням.