Румунія затопить баржі в Дунаї, щоб зберегти роботу АЕС «Чернаводе»

Румунська влада готується здійснити контрольоване затоплення чотирьох барж, завантажених камінням, у районі рукава Бала. Надзвичайний інженерний захід має перерозподілити стік Дунаю та спрямувати додаткові обсяги води до системи охолодження атомної електростанції «Чернаводе».

Баржі повинні утворити підводний бар’єр, який обмежить відтік води через рукав Бала та збільшить її надходження до головного русла Дунаю. За попередніми розрахунками, це може підвищити рівень води поблизу водозабору АЕС на 10–12 сантиметрів.

Операцію планували провести 6 серпня, однак через складні та небезпечні умови її перенесли на 7 серпня. Румунські фахівці наголошують, що затоплення барж є технічно складним і безпрецедентним для цього району заходом.

Це вже третій етап аварійного втручання у гідрологічний режим річки. Раніше румунська влада організувала днопоглиблювальні роботи, а військові провели контрольовані вибухи підводного скельного утворення Пиржоая. Каміння, отримане внаслідок вибухових робіт, використали для завантаження частини барж.

Наразі на АЕС «Чернаводе» працює лише енергоблок №2. Перший енергоблок був зупинений через критичне зниження рівня води в Дунаї. Директор станції Ромео Ур’ян попередив, що без додаткових заходів другий реактор може бути зупинений протягом п’яти-шести днів. Якщо підводна споруда забезпечить очікуваний перерозподіл стоку, роботу енергоблока можна буде продовжити приблизно до дев’яти-десяти днів від моменту проведення операції. 

Ситуація зумовлена історично низькою водністю Дунаю. Витрата води на румунській ділянці знизилася приблизно до 1400 кубічних метрів за секунду, тоді як середній багаторічний показник для серпня становить близько 3900 кубічних метрів за секунду.

За нормальних умов два реактори «Чернаводе» забезпечують близько 20% виробництва електроенергії Румунії. Отже, зупинка другого енергоблока означатиме повне припинення атомної генерації на станції та подальше посилення дефіциту потужності. Уряд Румунії вже запровадив режим тривоги в енергетичному секторі та закликав споживачів обмежувати використання електроенергії у вечірні пікові години.

Криза має загальнорегіональний характер. Низький рівень Дунаю обмежує можливості охолодження угорської АЕС «Пакш», скорочує виробництво гідроелектростанцій Сербії та ускладнює перевезення вугілля річковим транспортом. Словенська АЕС «Кршко», що використовує воду Сави — притоки Дунаю, — також була змушена знизити потужність через екстремальні гідрологічні та метеорологічні умови.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Ситуація навколо АЕС «Чернаводе» свідчить про перетворення маловоддя Дунаю з переважно навігаційної та екологічної проблеми на безпосередню загрозу енергетичній безпеці держав Дунайського регіону. Контрольоване затоплення барж може тимчасово стабілізувати водозабезпечення станції, однак воно не усуває структурної залежності великих енергетичних об’єктів від гідрологічного режиму річки.

Надзвичайні роботи також потребують постійного моніторингу їхнього впливу на швидкість течії, рух наносів, судноплавні глибини та стан водних екосистем. Локальне перерозподілення стоку здатне забезпечити короткостроковий енергетичний ефект, але водночас може змінити морфологічні процеси на суміжних ділянках Дунаю.

Як вже зазначали в Інституті, події в Румунії, Угорщині, Сербії та Словенії підтверджують необхідність формування спільної дунайської системи адаптації енергетичної інфраструктури до посух і тривалих періодів низької водності. Така система має поєднувати басейнове прогнозування, координацію режимів водокористування, модернізацію систем охолодження, розвиток накопичувачів електроенергії та посилення транскордонних енергетичних з’єднань. Без переходу до довгострокового планування екстремальне маловоддя дедалі частіше перетворюватиме Дунай на фактор системного ризику для енергетики, судноплавства й економіки всього регіону.