Україна скоротила скиди води з Дністровського водосховища через критично низький притік

Україна суттєво скоротила обсяг води, що надходить із Дністровського водосховища в нижню течію Дністра, зокрема на територію Республіки Молдова. Причиною став критично низький природний притік води з верхів’їв річки та необхідність запобігти подальшому виснаженню запасів водосховища.

За даними молдовської сторони, у вересні ситуація у верхній частині басейну Дністра продовжувала погіршуватися. У перші 20 днів місяця середній притік до Дністровського водосховища становив близько 23 м³/с, тоді як скиди вниз за течією підтримувалися на рівні близько 60 м³/с. Міністерство навколишнього середовища Молдови повідомляло, що через таку різницю запаси води у водосховищі швидко скорочувалися.

Міністр навколишнього середовища Молдови Георге Хаждер раніше зазначав, що притік до водосховища в окремі дні знижувався до 18 м³/с, тоді як скиди залишалися на рівні 60 м³/с. За його словами, українська сторона наполягала на істотному скороченні витрат води, щоб уникнути повного виснаження водосховища.

Після зменшення скидів Дністровська ГЕС фактично переходить до режиму, за якого обсяг води, що надходить із верхньої частини басейну, спрямовується далі вниз за течією без використання накопичених раніше запасів водосховища. Таким чином, можливості штучно підтримувати підвищений стік у нижній частині Дністра суттєво обмежуються.

Ситуація вже викликала занепокоєння в Молдові. Мер Кишинева Іон Чебан заявив про значне падіння рівня води на півночі країни та оприлюднив фотографії обмілілих ділянок Дністра. Його оцінки щодо причин та відповідальності мають політичний характер, однак саме зниження водності річки підтверджується даними Міністерства навколишнього середовища Молдови.

Водночас система водозабезпечення Кишинева поки продовжує працювати. Протягом літа муніципальні служби встановили плавучу насосну станцію, додаткові трубопроводи та насосне обладнання, яке може використовуватися за подальшого зниження рівня Дністра.

Екологи попереджають, що тривалий період маловоддя вже впливає на екосистему Нижнього Дністра. Зокрема, фіксуються процеси лімнізації — поступового перетворення окремих ділянок річкової екосистеми на слабопроточні водойми, що створює додаткові ризики для рибних ресурсів і біорізноманіття.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Ситуація на Дністрі свідчить про перехід басейну до принципово складнішого режиму управління водними ресурсами. Протягом попередніх тижнів Дністровське водосховище фактично компенсувало дефіцит природного стоку: при притоку близько 18–25 м³/с вниз за течією передавалося близько 60 м³/с. Така модель могла використовуватися лише тимчасово, оскільки означала постійне скорочення запасів води.

Тому нинішнє зменшення скидів слід розглядати передусім як наслідок гідрологічного дефіциту у верхів’ях Дністра, а не як окреме рішення щодо обмеження водопостачання Молдови.

Водночас перехід до фактичного транзитного режиму означає, що вся нижня частина басейну Дністра — Україна і Молдова — стає значно залежнішою від природних опадів у Карпатах. Якщо маловодний період триватиме, ризики стосуватимуться вже не лише водозабору, а й стану екосистеми Нижнього Дністра, сільського господарства та стабільності комунального водопостачання.

На думку Інституту Дунайських досліджень, нинішня ситуація ще раз демонструє необхідність переходу від ситуативного погодження обсягів скидів до постійної українсько-молдовської системи прогнозування та управління водністю Дністра. Вона має враховувати одночасно рівень водосховища, прогноз притоку, потреби питного водопостачання та мінімальні екологічні витрати води для нижньої течії.

Дністер дедалі очевидніше потребує управління як єдина транскордонна водна система, де дефіцит води у верхів’ях уже через декілька днів безпосередньо впливає на екологічну та водну безпеку територій нижче за течією.