Україна та Румунія домовилися розширити транспортні маршрути через Констанцу та Дунай

Україна та Румунія домовилися про низку заходів для збільшення пропускної спроможності транспортних маршрутів між двома країнами. Йдеться про нарощування залізничних перевезень до порту Констанца, збільшення пропуску суден Сулінським каналом, активніше використання портів Галац і Браїла, а також розвиток автомобільної та прикордонної інфраструктури.

Домовленості були досягнуті під час робочого відрядження міністра відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника до Румунії. У Констанці він провів переговори з державним секретарем Міністерства транспорту Румунії Іонелом Скріоштяну, представниками залізничної та портової галузей, бізнесу, митних і прикордонних служб.

Одним із головних результатів стала домовленість підтримувати щодобову передачу шести пар вантажних поїздів до порту Констанца. У перспективі цей показник планують збільшити до десяти пар на добу. Для цього румунська сторона має прискорити ремонт залізничної та припортової інфраструктури.

Сторони також обговорили можливість пріоритетного пропуску українських вантажів та створення спільного інформаційного інструменту для координації дій перевізників і портових операторів. Окремо розпочато переговори щодо більш активного використання потужностей румунських дунайських портів Галац і Браїла.

Важливий блок переговорів стосувався Сулінського каналу. Українська сторона заявила про необхідність забезпечити пропуск щонайменше 10 суден на вхід і 10 суден на вихід щодоби. Сторони погодили низку заходів, які мають збільшити фактичну пропускну спроможність цього маршруту.

До кінця тижня румунська сторона має направити запрошення представнику Адміністрації морських портів України для участі у спільній диспетчеризації руху суден. Передбачається, що у випадку значного накопичення суден, які виходять з українських дунайських портів, Румунія зможе виділяти окрему добу для їхнього пріоритетного проходження Сулінським каналом.

Також погоджено можливість нічних проводок для суден, які зайшли до каналу до настання темряви, за умови дотримання встановлених вимог безпеки. Такий механізм набуває особливого значення восени та взимку, коли скорочується тривалість світлового дня.

Окремо сторони обговорили прискорення реалізації проєкту PRIMUS, спрямованого на підвищення ефективності навігації та координації судноплавства на Нижньому Дунаї.

Значний блок переговорів стосувався автомобільного сполучення. Україна вже побудувала чотири додаткові смуги руху на пункті пропуску «Порубне — Сірет» у межах проєкту CEF і очікує завершення аналогічних робіт із румунського боку.

Сторони також обговорили перспективу відкриття пунктів пропуску «Шепіт» і «Хижа» для легкового транспорту та підготовку міжурядової угоди про спільний прикордонний контроль. Вона має сформувати правову основу для функціонування спільних пунктів пропуску на території Румунії.

Крім того, румунська сторона підтвердила економічну доцільність будівництва мосту «Орлівка — Ісакча» через Дунай. Обговорювалася також підготовка домовленостей щодо транспортного сполучення між Пашканем і Тарашанами та розвиток траси М-19 у межах європейської ініціативи SAFE.

Коментар Інституту Дунайських досліджень

Результати українсько-румунських переговорів свідчать про поступовий перехід від ситуативного реагування на логістичні проблеми до формування комплексної транспортної системи між Україною, Румунією та Чорним морем.

Особливо важливо, що домовленості одночасно охоплюють залізницю, морське та річкове судноплавство, автомобільні переходи і дунайські порти. Саме мультимодальність має стати основою стійкості українських зовнішньоторговельних маршрутів.

Збільшення залізничної пропускної спроможності до Констанци з шести до десяти пар поїздів на добу може істотно посилити роль румунського порту в українській логістиці. Водночас стратегічно важливо, що паралельно починається робота з Галацом і Браїлою. Це дозволяє формувати не один перевантажений маршрут, а цілу мережу логістичних вузлів на Нижньому Дунаї.

Найбільш принциповими для українських дунайських портів залишаються домовленості щодо Сулінського каналу. Для Рені, Ізмаїла та Усть-Дунайська питання пропускної спроможності Суліни фактично визначає швидкість обороту флоту, рівень фрахтових витрат і конкурентоспроможність перевалки.

Запровадження спільної диспетчеризації, нічних проводок та окремих часових вікон для розвантаження черг може дати відчутний операційний ефект навіть без масштабної реконструкції каналу. Це особливо актуально після періодів, коли через погодні обмеження біля Суліни накопичуються десятки суден.

Не менш важливий стратегічний вимір має можливий міст Орлівка — Ісакча. Його реалізація здатна принципово змінити транспортну географію півдня Одеської області, створивши пряміший автомобільний зв’язок із Румунією та далі — з транспортною мережею ЄС.

У ширшій перспективі йдеться про формування нового транспортного каркасу Україна — Нижній Дунай — Констанца — Центральна Європа, в якому Констанца, Галац, Браїла, Рені та Ізмаїл мають розглядатися не лише як конкуренти, але й як взаємопов’язані елементи одного транскордонного логістичного простору.

Для України ключовим завданням тепер є переведення політичних домовленостей у конкретні інфраструктурні рішення: збільшення фактичної кількості поїздів і суднопроходів, прискорення процедур на кордоні, запуск спільної диспетчеризації та реалізація великих проєктів транспортної зв’язності.

Саме від швидкості такої реалізації залежатиме, чи стане румунський напрям одним із постійних базових маршрутів української зовнішньої торгівлі, а не лише альтернативою в умовах кризових обмежень.